Антибіотикорезистентність – загроза безпеки людства (Частина 1)

«Бактерії правлять світом, вони є домінуючою формою життя. Давайте пам’ятати про основний урок легенди про Давида і Голіафа. Щоб успішно боротися з бактеріями, потрібно навчитися вести себе так, як ведуть вони. А бактерії завжди живуть і діють в популяції, для них характерні глобальні та скоординовані дії», – Жан-Клод Пешер, професор факультету генетики і мікробіології Женевського університету.

Напевно, кожна людина, навіть абсолютно не пов’язана з медициною, хоч раз у житті чула слово “антибіотикорезистентність”. У цій статті ми хочемо поговорити про те, яка небезпека загрожує людству в її особі, і що кожен з нас може зробити, щоб допомогти вирішенню проблеми антибіотикорезистентності.

Антибіотикорезистентність – це феномен стійкості штаму збудників інфекції до дії одного або декількох антибактеріальних препаратів, зниження чутливості культури мікроорганізмів до дії антибактеріальної речовини. Сьогодні вчені, лікарі та ветеринари по всьому світу, але в основному, звичайно, у більш розвинених країнах, все частіше стикаються з нечутливістю збудників інфекцій до антимікробних препаратів, а в найближчому майбутньому ця проблема обіцяє набути загрозливих масштабів. Такі важкі інфекції, як пневмонія, туберкульоз, гонорея, менінгіт, які людство начебто тільки взяло під контроль і навчилося з ними боротися, знову можуть стати невиліковними! Тому стійкість до антибіотиків визнана однією з найнебезпечніших загроз для людства.

Свого часу Іван Павлов сказав: «Діючи на мікроби, слід пам’ятати про їх інтереси». Головний інтерес мікроба, втім, як і будь-якого живого організму, – вижити. І він відстоює його всіма доступними способами.

 

Механізми розвитку резистентності мікроорганізмів

    1. Модифікація мішені дії. У цьому випадку бактерії роблять структурні зміни в молекулах, що є мішенями для антибіотиків. Прониклий в клітку антибіотик не знаходить свої мішені і не може блокувати біохімічні процеси.
    2.  Інактивація антибіотика. Полягає в руйнуванні антибіотика ще до його проникнення в цитоплазму клітини (зовнішнє середовище, периплазматичний простір грамнегативних бактерій). Здійснюється бактерією за допомогою специфічних ферментів, що розщеплюють антибіотик до структур, які не становлять для неї небезпеки.

  1. Видалення антибіотиків з клітин бактерій. Бактерії набувають здатності активно видаляти (викачувати) антибіотики з клітин за допомогою насосів. При цьому антибіотики, які проникли всередину бактерії, виганяються з неї назовні. У результаті вони не встигають зв’язатися зі своїми мішенями і зчинити антибактеріальну дію.
  2. Зменшення проникності стінки бактерії. Деякі бактерії навчилися посилювати свій захисний бар’єр, не даючи можливості антибіотикам проникнути всередину клітини. Наприклад, грамнегативні бактерії вміють зменшувати пори мембран, через які b-лактамні антибіотики потрапляють до своїх мішеней – пеніцилінзв’язуючих білків.
  3. Створення помилкових мішеней-приманок. У цьому випадку бактерії продукують альтернативні мішені, резистентні до інгібуючого антибіотика. Вони зв’язують антибіотик і позбавляють його можливості вразити справжні мішені. Зазвичай в якості підставних мішеней виступають ферменти.

Схема являє мішені різних типів антибіотиків

 

Етапи і швидкість розвитку антибіотикорезистентності

Візьмемо перший антибіотик – пеніцилін. На його прикладі можна розглянути розвиток стійкості до нього стафілококів:

1928 – відкриття пеніциліну;

1942 – впровадження його в практику;

1945 – попередження Флемінга про можливість формування антибіотикорезистентності;

1946 – антибіотикорезистентність у 14% госпітальних штамів*;

1950 – стійкість у 59% госпітальних штамів;

1960-70е рр. – поява стійкості у позалікарняних штамів стафілокока;

1980-90е рр. – стійкість перевищила 80% у госпітальних і 95% у позалікарняних штамів стафілокока.

*Госпітальний штам – це культура патогенних мікроорганізмів, що отримала в результаті мутацій або переносу генів невластиві «дикому» штаму характерні риси, що дозволяють виживати в умовах стаціонару.

Далі буде…

Науково-практична конференція хірургів в Рівне 20 листопада 2015 року

Хоча і життя, і праця хірурга важкі, усипані шипами, все ж,

 по-моєму, ніяка інша професія не може приносити стільки

душевного задоволення, як професія хірурга! Що може зрівнятися

з щастям, яке відчуваєш, коли переміг у поєдинку смерть?

(“Серце хірурга”, Федір Углов)

20 листопада 2015 року в залі засідань міського виконавчого комітету міста Рівне проходила регіональна науково-практична конференція «Актуальні питання практичної хірургії». Організаторами науково-практичної конференції стали хірурги Центральної міської лікарні Рівного. Також в організації взяли участь МОЗ України, Управління охорони здоров’я Рівненської ОДА та міськвиконкому, центральна міська та обласна лікарня, Асоціація хірургів Рівненщини та Асоціація судинних хірургів і ангіологів України.

На фото мер міста Рівне Хомко Володимир Євгенович.

У конференції брали участь не тільки фахівці з області, але також з Києва, Львова, Тернополя, Чернівців, Івано-Франківська, Познані (Польща), Вільнюса (Литва) та Бреста (Білорусь).

Урочисте відкриття конференції розпочалося з вітальних слів начальника управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації Ю. Ю. Осипчука. Під час заходу у своїх доповідях фахівці піднімали актуальні для української хірургії теми, наприклад, особливості гострої травми магістральних судин в умовах АТО. Також говорили про тактики надання медичної допомоги та хірургічну профілактику ішемічних порушень мозкового кровообігу, ділилися власним досвідом лікування ускладнених форм гострого панкреатиту та хронічної венозної хвороби.

Завідувач кафедри хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, професор, доктор медичних наук, судинний хірург, хірург-трансплантолог Кобза Ігор Іванович і професор цієї кафедри, доктор медичних наук, лікар-флеболог, доктор вищої категорії Орел Юрій Глібович представили доповідь на тему “Сучасний підхід до хірургічної профілактики та лікування гострого порушення мезентериального кровотоку”. Президент Міжнародної асоціації ендоваскулярної хірургії та інтервенційної радіології, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник кафедри торакоабдомінальної та судинної хірургії Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О. О. Шалімова Кондратюк Вадим Анатолійович представив виступ на тему “Сучасний стан ендоваскулярної хірургії в Україні”. Артурас Мяцковічус з Вільнюса (Литва) виступив з доповіддю “Вплив атеросклеротичної бляшки на кровотік головного мозку”, а виступ під назвою “Хронічна венозна хвороба” представив Себастьян Войцеховський з Познані (Польща).

Конференція проходила у два етапи, і після доповідей фахівців відбулося загальне обговорення проблем сучасної хірургії. Лікарі могли задати питання доповідачам і озвучити свій погляд на ті чи інші аспекти практики лікаря-хірурга.

ТМ ФарсіФарм на заході представляв медичний представник ТМ ФарсіФарм в Рівне та Рівненськійобласті Шпак Іван. Він демонстрував фахівцям стенди препаратів Зоксіцеф, Супранем і Ексипенем. Також лікарі могли отримати додаткову інформацію про ці та інші препарати ТМ ФарсіФарм.

Для кожного фахівця було цінним почути своїх колег і дізнатися про їхній досвід надання хірургічної допомоги пацієнтам. Особливо цінним став досвід іноземних колег, він дозволив українським хірургам поглянути на проблеми вітчизняної хірургії під новим кутом.

Як захистити шкіру рук від сухості і тріщин в холодну пору року?

Наближається зима. Скоро пухнасті сніжинки укриють землю білосніжним килимом, а мороз розпише наші вікна неповторними візерунками. І все б добре в цій зимовій казці, але низька температура, а також її перепади (з будинку на вулицю і назад) часто негативно позначаються на нашій шкірі. Є люди, у яких щозими на шкірі з’являються тріщини, а руки лущаться і навіть кровоточать. Особливо часто ця неприємність стосується жінок. Іноді тріщини на руках можуть з’являтися навіть при температурі вище нуля.

Зима – дійсно важкий час для наших рук, і виною тому дуже сухе і морозне повітря. Через холод і сухысть шкіра рук втрачає вологу і захисний ліпідний шар, стає сухою і покривається лушпинками. Але це лише косметичний дефект, який викликає тільки естетичний дискомфорт. У людей, яким пощастило менше, шкіра на руках взимку тріскається, і тріщини бувають настільки глибокими, що навіть кров виступає. Це вже не стільки некрасиво, скільки боляче. І тут необхідно терміново щось робити.

Чому моя шкіра так сильно схильна до дії холоду?

Чим вище захисні сили вашої шкіри, тим краще ваші руки можуть витримати суворі зимові умови. Слід розуміти, що шкірний бар’єр являє собою суміш білків, ліпідів і масел. Всі ці речовини по-своєму захищають шкіру, і те, наскільки добре вони працюють, в основному залежить від ваших генів.

Якщо у вас слабкий захисний бар’єр шкіри, то ви більш схильні до таких симптомів чутливої ​​шкіри, як свербіж, запалення і екзема. Також ваші руки частіше стають дуже сухими взимку.

Як уникнути тріщин шкіри рук в холодну пору року?

Безумовно, проблему завжди легше попередити, ніж займатися її лікуванням, тому перерахуємо основні правила, які дозволять уникнути негативних наслідків для шкіри рук в холоди.

    1. Якщо ваша шкіра дуже ніжна і тріщини шкіри рук для вас звичний випадок, ніколи не виходьте на вулицю без рукавичок в холодну пору року. Навіть якщо на вулиці не дуже холодно. Перед відходом обов’язково намажте їх зволожуючим кремом, збагаченим ефірними маслами. Добре підійдуть олія мигдалю, жожоба, персикових кісточок і оливкове. Видавіть крем на долоню і додайте 5 крапель ефірних масел, ретельно перемішайте і втирайте в шкіру.
    2. Зволоження, зволоження і ще раз зволоження! Як ми вже говорили, взимку вологість у зовнішньому повітрі знижується. Всередині, завдяки обігріву приміщень, ще сухіше. Якщо ви часто миєте руки, щоб уникнути застуди чи грипу (а це правильно), можна змити всі натуральні масла, які залишаютьсяна вашій шкірі. Потрібно наповняти організм рідиною зсередини: взимку слід випивати два літри води в день. Ще можна поставити в квартирі зволожувач повітря.
    3. Будь-яку роботу по дому, особливо з використанням побутової хімії, виконуйте в гумових рукавичках! Це правило, напевно, більшою мірою стосується жінок, які, нібито і знають, що так робити правильно, але часом так хочеться заощадити час! Здавалося б, ну що там, швиденько пил протерти да посуд обполоснути, але якщо проблема вже існує, потрібно не лінуватися одягати рукавички. Добре ще перед тим, як одягти їх, змастити руки гліцерином – і прибирання зробите, і шкіру рук порадуєте.

  1. Якщо шкіра на руках тріскається біля нігтів – це один з показників недостатньої кількості вітамінів в організмі. Нестачувітамінів, що грають важливу роль у клітинному метаболізмі, можна заповнити за допомогою продуктів харчування. Вітамін Е (токоферол) і вітамін В у великій кількості містяться в рослинних нерафінованих оліях, злаках, горіхах і молочних продуктах. А ось на вітамін А (ретинол) багаті вершкове масло, яйця, овочі і фрукти.

            Як лікувати тріщини шкіри рук?

Найбільш м’який і стійкий ефект при лікуванні шкіри рук можуть забезпечити трави. Наприклад, календула лікарська. Календулу здавна цінують за її цілющі властивості. Вона відома як засіб загоєння ран і лікування шкірних захворювань, а її протизапальні та антибактеріальні властивості використовують також в косметології та медицині.

Ще одна дивовижна рослина – ехінацея вузьколиста. Завдяки біологічно активним і різним мінеральним речовинам в її складі, вона стимулює клітинний імунітет, підвищує захисні властивості шкіри, має антибактеріальну та протизапальну активність. Крім того, в тандемі з календулою ехінацея вузьколиста підсилює дію календули!

На основі цих двох цілющих рослин створений крем КАЛЕНДІТ від ТМ ФарсіФарм. Завдяки властивостям календули лікарської і ехінацеївузьколистої, крем КАЛЕНДІТ сприяє швидкому загоєнню ранок на руках, захищає клітини шкіри від передчасного руйнування, знімає роздратування, має бактерицидну, дезинфікуючу і ранозагоювальну дію. Крім цього, що дуже важливо в холодну пору року, він має зволожуючі і вітамінізуючі властивості, сприяє підтримці пружності та еластичності шкіри.

Необхідно пам’ятати, що для досягнення постійного, стійкого результату важливі послідовність і регулярність. Не забувайте приділяти увагу ручкам, і їх шкіра буде красивою і здоровою як влітку, так і взимку.

Сальвігол подарує радість материнства

Народження маленької людини, якого з нетерпінням чекаєш

 — найчарівніша мить в цьому житті…

Народження малюка – це справжнє диво, яке дарує нам природа. Але, на жаль, не кожній родині це чудо дається легко і просто. Поганаекологія, постійні стреси, хронічна втома – ці неприємні аспекти сучасного життя не проходять непомітно. І як результат, за статистикою, кожна десята сімейна пара не здатна зачати дитину. Часто нескінченне ходіння по лікарях, безліч аналізів, прийом різних медикаментів не дають ніякого результату, і тоді сімейні пари звертаються до альтернативних методів лікування. Один із них – фітотерапія. Давно помічено, що на жіночу репродуктивну функцію особливо позитивний вплив мають рослини, що містять фітоестрогени. До таких рослин відноситься шавлія.

Шавлію при безплідді почали використовувати дуже і дуже давно. Наприклад, в Давньому Єгипті після затяжних воєн і всіляких епідемій жінкам рекомендувалося вживати в їжу шавлію, що підвищувало ймовірність завагітніти. А в Китаї 18-го століття ящик даної рослини міняли у англійців за два ящики свого чаю.

Причин, за якими жінка не може завагітніти, дуже багато. Однією з них є відсутність овуляції. Шавлія містить у своєму складі фітогормони, які за своїм хімічним складом дуже схожі на жіночі статеві гормони – естрогени, відповідальні за утворення і розвиток фолікула. Завдяки цьому шавлія чинить буквально чудодійний ефект на жіночий організм:

  • стимулює наступ овуляції, навіть якщо її не було протягом декількох місяців;
  • посилює роботу яєчників і прискорює ріст фолікулів;
  • підсилює рефлекторну функцію шийки матки, сприяє виробленню так званого «присмоктувального ефекту» в шийці матки, завдяки чому полегшується проходження сперматозоїдів до яйцеклітини;
  • збільшує товщину ендометрія;
  • пробуджує сексуальну чуттєвість і позбавляє від фригідності;
  • допомагає нормалізувати менструальний цикл.

            Кому і коли застосовувати шавлію при безплідді

Шавлія корисна тим жінкам, у яких вагітність не наступає через складнощі з самостійним виробленням естрогену, через погано зростаючі фолікули і для нормалізації менструального циклу. А тим, у кого організм виробляє естроген в надлишку, застосовувати шавлію протипоказано (може призвести до того, що фолікул лопне завчасно). Застосовуючи шавлію для зачаття, потрібно бути дуже уважною і не пропустити момент настання вагітності, так як при вагітності рослина також протипоказана і навіть може спровокувати викидень. Крім того, шавлія протипоказана при полікістозі яєчників, міомі, ендометріозі, грудному вигодовуванні і гострому нефриті.

Використовуючи шавлію для зачаття, потрібно дотримуватисяправильного режиму прийому: застосовувати тільки на початку менструального циклу, в так звану фолікулінову фазу. У разі якщо у жінки відсутня менструація, застосовувати треба, починаючи з п’ятого дня циклу. Пити її потрібно приблизно 10 днів до початку овуляції. Повністю період лікування безпліддя шавлією займає 3 місяці. Якщо після пройденого курсу завагітніти не вдалося, то шавлію для зачаття можна повторно використовувати після закінчення одного місяця. Пити шавлію при безплідді найкраще з препаратами прогестерону.

            Шавлія при чоловічому безплідді

За статистикою, в 45% випадків невдалих спроб зачаття в сімейній парі виявляється «винним» чоловік. Шавлія виявляється дуже дієвим препаратом і при чоловічому безплідді теж. Здавна знахарі радили чоловікам, не здатним зачати дитину, пити відвар трави шавлії.

Male doctor discussing reports with patient at desk in medical office

Ефект від лікування шавлією при чоловічому безплідді досягається за рахунок впливу на організм все тих же фітоестрогенів, що містяться в рослині. Ці речовини стимулюють в чоловічому тілі вироблення тестостерону (чоловічого статевого гормону, що грає головну роль у стимуляції процесу утворення сперматозоїдів), що в свою чергу призводить до посилення сперматогенезу.

Крім того, виражена протизапальна та протимікробна діа трави проявляється у придушенні інфекційних процесів в чоловічій статевій системі, усувається непрохідність сім’явивідних шляхів, викликана набряком і застійними явищами, що також опосередковано сприяє лікуванню від безпліддя. Поліпшення мікроциркуляції в мошонці стимулює обмінні і трофічні процеси в яєчках.

Ефективність препаратів на основі шавлії

Досвід застосування препаратів на основі шавлії при безплідді говорить про їх високу ефективність і деколи приголомшуючі результати. Сімейні пари, які відчули на собі їх дію, в захваті і підтверджують, що в результаті проходження курсу лікування у них наступала вагітність.

Препарат САЛЬВІГОЛ від ТМ ФарсіФарм містить високоякісний сухий екстракт шавлії лікарської (Salvia officinalis), завдяки чому володіє всіма корисними властивостями рослини. Якщо засіб вживати за призначенням лікаря, можна домогтися швидкого й очікуваного результату. І тоді завдяки САЛЬВІГОЛУ у вашому будинку зазвучить радісний дитячий сміх, і ви відчуєте всі радощі й принади довгоочікуваного батьківського щастя.

Синдром подразненого кишківника

            Синдром подразненого кишківника – одне з найбільш поширених захворювань на планеті. За даними статистики, синдромом подразненого кишківника(або СПК) страждають близько 15-20% населення нашої планети. Хоча, треба сказати, насправді цей відсоток набагато вище, тому що через не дуже вираженісимптоми багато хворих не підозрюють у себе наявність захворювання і не звертаються до лікарів. Більше всіх схильні СПК люди у віці від 20 до 45 років, а жінки хворіють в 2 рази частіше, ніж чоловіки.

            При синдромі подразненого кишківника відбувається порушення в роботі травної системи, яке може викликати спазми кишечника, здуття, діарею і запори. Про причини виникнення СПК у фахівців досі ведуться суперечки, але всі вони згодні з тим, що єдиної причини, що викликає СПК, не існує. Більшість дослідників, що займаються даною проблемою, вважають, що причиною виникнення СПК є сукупність проблем фізичного і психічного здоров’я. Основні фактори, відповідальні за розвиток синдрому подразненого кишківника: стрес і вживання їжі в стані стресу, неграмотне складання раціону, зловживання кофеїном, алкоголем, жирною їжею і газованою водою, брак рослинної клітковини в раціоні, переїдання.

            СПК не є захворюванням, небезпечним для життя, і не призводить до структурних порушень кишечника. Але його симптоми створюють стан дискомфорту і істотно погіршують якість життя хворих.

            Симптоми СПК:

  • Болі в животі і спазми, які зникають після спорожнення кишечника.
  • Діарея або запор. Часто можуть чергуватися.
  • Здуття і набряклість живота.
  • Надмірне газоутворення (метеоризм).
  • Постійне відчуття повного кишечника.
  • Відчуття неповного випорожнення.

            Симптоми захворювання можуть з’явитися без видимої причини, алечастіше буває, що вони спровоковані переїданням, вживанням деяких видів їжі абонапоїв (молочними, газованими), а також цитрусових фруктів, кави, сахарозамінників – сорбітолу або фруктози, прийомом медикаментів або стресовимиситуаціями. У більшості людей з’являються сплески симптомів тривалістю від 2-х до 4-х днів, після яких вони стають слабо вираженими або зникають.

Лікування СПК

На жаль, як показує практика, повністю вилікувати синдром подразненого кишківника неможливо. Однак можна постаратися зняти його симптоми. Для цього Вам доведеться дотримуватися певної дієти, а при необхідності прописується ще й медикаментозна терапія.

Дієта при СПК

Зміна харчування і дієта є ключовими моментами в боротьбі з симптомами СПК. Тим не менш, не існує якоїсь універсальної для всіх дієти. Дієту варто підбирати індивідуально залежно від симптомів і реакції на різні види їжі.

Якщо СПК супроводжується діареєю, необхідно скоротити вживання продуктів, що містять нерозчинні волокна: цільнозерновий хліб, висівки, злаки (крім вівса, ячменю та жита), горіхи і насіння. Також може допомогти скорочення вживання шкірки овочів, ягід і фруктів. Виключаються продукти, що стимулюють випорожнення кишечника: прянощі, гострі і солоні приправи, жирні сорти м’яса і риби, здобне тісто, холодні напої. Пити рекомендується чай, какао на воді, триденні кефір і кисле молоко.

Якщо СПК супроводжується запорами, слід збільшити вміст розчинних волокон в їжі. Розчинні волокна у великій кількості містять овес, ячмінь, жито, фрукти, такі як банани, яблука і т.д., коренеплоди, такі як картопля, морква. Крім цього, в раціон слід включати молочно-кислі продукти, вершкове і рослинне масло. Також потрібно збільшити кількість вживаної рідини, особливо простої води. Виключаються киселі, міцний чай, шоколад, протерті каші, здоба, слизові супи.

Медикаментозне лікування

Для усунення симптомів СПК найчастіше лікарі призначають спазмолітики, які допомагають зменшити біль і зняти спазми. У випадку з запорами призначаються проносні препарати, а при діареях – протидіарейні засоби. Крім того, у ряді випадків призначають лікування, спрямоване на корекцію психосоматичних порушень, наприклад, коли є свідчення, що стресові і психологічні чинники сприяють загостренню шлунково-кишкових симптомів. У таких випадках прописують антидепресанти, які розроблені для лікування депресій, але також володіють заспокійливим ефектом на ШКТ.

Пробіотики при СПК

Враховуючи, що в етіології і патогенезі синдрому подразненого кишківника, особливо такого, що протікає з діареєю, велику роль відіграє кишковий дисбіоз, в комплексній терапії широко використовуються пре- і пробіотики. Численні дослідження показують, що пробіотики допомагають відрегулювати режим випорожнення кишківника пацієнтам з СПК, а також усувають здуття живота.

Дані про позитивну дію пробіотиків для лікування синдрому подразненогокишківника часто підтверджуються дослідженнями. Наприклад, недавнє дослідження американських вчених, здійснене за участю майже 400 хворих, яким проводилася терапія препаратами з корисними бактеріями протягом 4 тижнів, продемонструвало істотне поліпшення стану хворих у порівнянні з групою, що одержувала плацебо.

При виборі препарату слід враховувати, що для надання позитивного впливу на організм пробіотик має відтворювати ефекти багатьох видів і штамів корисних мікроорганізмів, присутніх в кишківнику здорової людини. Дія пробіотика має здійснюватися на трьох рівнях: просвіт кишки, епітелій кишкової стінки і імунна система. У зв’язку з цим перевага віддається препаратам, що складаються не тільки з штамів мікроорганізмів різних видів, що належать до різних родин кишкових бактерій, а також містить живильне середовище для корисних бактерій – пребіотики. Цими властивостями володіє препарат ЛАКТЕН від ТМ ФарсіФарм. Він пригнічує ріст патологічної мікрофлори в кишківнику і сприяє відновленню нормального складу кишкової мікрофлори. Відгуки людей, які регулярно вживають ЛАКТЕН при синдромі подразненого кишківника, стверджують, що це призводить не тільки до зменшення інтенсивності клінічних проявів СПК, але і до повного їх зникнення.

9 неймовірних фактів про нашу мікрофлору

Все ще таємнича екосистема бактерій, що живуть всередині нас, визначає неймовірне в нашому здоров’ї, і ​​навіть в нашій особистості.

Бактерії – це живі істоти. Вони не намагаються зробити Вам боляче. Вони не намагаються допомогти Вам. Вони просто намагаються залишитися в живих, як і всі інші

Так починається новітня виставка Американського музею Природознавства під назвою “Секретний світ всередині Вас”, яка досліджує неймовірні, невидимі і багаті форми життя, які називають наше людське тіло своєю оселею. Сьогодні вчені нарекли цю колекцію мікроорганізмів «мікробіомом людини».

Їх ціла безліч!

Мікроорганізмів у Вашому тілі більше, ніж зірок у Чумацькому Шляху – від 30 до 100 трлн. Сьогодні це співтовариство оцінюють як додатковий«орган», адже разом вони важать близько 1,5-2 кг – стільки ж, скільки важить наш мозок – і, здається, виконують стільки ж незліченних функцій в нашому організмі (від участі в нашому травленні до впливу на наш настрій), масштаби яких дослідники тільки зараз починають усвідомлювати. Мікробних генів більше, ніж наших власних, у співвідношенні приблизно 100: 1.

Зародження нашого мікробіома

В утробі матері немовлята знаходяться в стерильній зоні, без мікробів взагалі. Більшість дітей отримують свої перші мікроби під час народження – це критична точка нашого розвитку, оскільки наші ранні мікроби формують нашу імунну систему, травну систему і навіть наш мозок.

Що відбувається у випадку кесаревого розтину? Ці діти часто набувають кишкових бактерій з рук доктора або навколишнього середовища. Це може призвести до дисбалансу мікробіома кишечника: такі діти мають більш високі показники розвитку астми, харчової алергії, кишкових інфекцій, а також затримку розвитку імунної системи.

Більше причин годувати грудьми

Грудне молоко містить кілька типів бактерій, що передаються немовляті, а також поживні речовини для інших бактерій – близько 10% поживних речовин в грудному молоці не можуть бути засвоєні людиною взагалі. Грудне молоко також містить хімічні “приманки”, які відволікають на себе хвороботворні атаки мікробів, захищаючи тим самим клітини дитини.

Відмінності криються на шкірі

Наш мікробіом шкіри показує відмінності в нас. Власники собак мають більш різноманітні бактерії на шкірі, ніж ті, що не мають собак, і вони можуть поділитися мікробами зі своїми домашніми тваринами. У людей, що користуються антиперспірантом,приблизно в 50 разів менше бактерій, ніж у людей, які просто використовують мило.

Жіночі руки мають більше молочнокислих бактерій, схожих на ті, які використовуються, щоб зробити йогурт, солоні огірки і вино. Чоловіки мають більше бактерій роду Corynebacterium, подібних тим, які використовуються для створення харчових ароматизаторів. Люди однієї країни мають відмінні мікроби шкіри, ніж люди інших країн. Навіть наша ліва і права рука мають різні мікроби.

Чому у нас є ранкове дихання

Більше 1000 родів бактерій живуть в ротовій порожнині людини, це від 100 до 200 видів. Більшість з них не завдають ніякої шкоди, і навіть активно захищають нас від інфекції. Але відповідні умови можуть викликати карієс, неприємний запах з рота, і захворювання ясен.

Трохи неохайності – не так вже й погано!

Наша імунна система повинна бути навчена не нападати на все підряд. Вплив деяких мікробів, як було показано, зменшує шанси розвитку алергії і астми. Наприклад, діти, які підбирають бактерії, такі як Lactobacillus johnsonii, від пилу або сімейної собаки, мають нижчі показники виникнення алергії та астми. Крім того, миші з алергією на арахіс стають менш чутливими до нього, якщо їм ввести певні види кишкових бактерій – ймовірно, скоро такі бактерії зможуть допомогти запобігти або лікувати алергію і у людини.

Наші внутрішні машини травлення

Кишкові бактерії забезпечують людину поживними речовинами, яких їй не вистачає з їжі. Деякі народи в Новій Гвінеї, наприклад, можуть жити на дієті з 90% солодкої картоплі, тому що їх кишкові бактерії еволюціонували, щоб виробляти білок, відсутній у їхньому раціоні харчування.

Мікроби також допомагають нам перетравлювати їжу. У той час як більшість з нас не може перетравлювати водорості, люди в Японії завдяки особливим мікробам можуть. Наші тіла виробляють близько 20 ферментів для перетравлення вуглеводів, у той час як бактерії в нашому кишечнику виробляють додаткові 260.

Наш мікробіом і зайва вага

Що призводить до ожиріння?

Існує, ймовірно, безліч взаємопов’язаних причин, у тому числі дієта, спосіб життя і вплив хімічних речовин. Є ще одна провідна теорія – це наша мікрофлора. Дослідження показали, що існують відмінності в мікрофлорі худих і повних людей.

В одному неймовірному дослідженні одній групі стерильних мишей дали мікроби людей, страждаючих зайвою вагою. Інша група мишей отримала мікроби худих людей. Миші з мікробами повних людей набирали вагу від тієї ж їжі.

Наш “мікробний” настрій

Наш кишечник і мозок спілкуються один з одним весь час (ось чому “шосте відчуття” та проблеми травлення у багатьох з нас виникають, коли ми стаємо тривожними).

Наш кишечник пов’язаний з мозком за допомогою 500 млн. нейронів. Кишечник також виробляє близько 80% всього серотоніну в організмі – ключового гормону, який регулює настрій, сон і пам’ять (і ключовий гормон, яким маніпулюють більшість антидепресантів). Ось тому розлади кишечника часто виникають разом з депресією, і навпаки – деякі захворювання ЦНС, такі як аутизм, часто супроводжуються травними розладами.

Кишкові мікроби можуть також маніпулювати нашою поведінкою. В експерименті з мишами тривожні миші, які боялися освоювати нові місця, були відокремлені від “сміливих” мишей. Тим не менш, коли учені здійснили у них обмін кишковими мікробами, миші змінили свою поведінку: раніше обережна група мишей відразу почала вивчати невідоме, а група мишей, раніше смілива, дала паузу.

А це що за птах? Жайворонки й сови – боротьба протилежностей (Частина 2)

Виявляється, від того, любите Ви рано вставати або віддаєте перевагу тому, щоб поспати подовше, залежить не тільки те, запізнитесь Ви сьогодні на роботу або прийдете вчасно, але і такі глобальні речі, як Ваш характер, Ваше здоров’я і необхідні Вам продукти харчування, вітаміни і мікроелементи. Цікаво? Тоді розкриваємо всі секрети.

    

Жайворонки, сови і голуби: риси характеру

Жайворонки. Більшість жайворонків неконфліктні і люблять спокій. Вони консервативні, педантичні й прямолінійні, хоча частенько бувають невпевненими у собі і замкнутими. У діловому середовищі їх поважають за самодисципліну, пунктуальність і високу працездатність. Треба сказати, іноді можуть бути тиранами.

Сови. Сови більш емоційно стійкі особистості. Вони легко ставляться до невдач, не бояться труднощів і стресів. Характер спокійний і врівноважений. У складних ситуаціях сови зберігають самовладання, не піддаються паніці. Людям совам підходять «критичні» професії – космонавти, пожежники, льотчики, сапери.

Голуби. Вважається, що найбільш врівноваженими і пристосованими до сучасних умов життя є голуби. Голуби – це компромісне переплетення рисхарактеру сови і жайворонка.

Жайворонки, сови і голуби: здоров’я

Для хорошого самопочуття і жайворонкам, і совам, і голубам важливо дотримуватися своїх режимів. А от якщо це не виконується, можливі негативні впливи на здоров’я.

Жайворонки. Жайворонки володіють більш високими показниками здоров’я, але вони важче за всіх перебудовуються на інший ритм життєдіяльності. Для жайворонків зміна режиму з ранкового на вечірній відразу негативно відбивається на їх самопочутті, вони більше схильні до станів депресії і тривоги. При порушенні природного режиму у них різко знижується імунітет, а це провокує часті застуди. Для жайворонків також характерні серцеві хвороби.

Сови. Сови напрочуд стійкі до стресів. З віком їх потенціал здоров’я наздоганяє, а до 50-ти років переганяє показники жайворонків. Вони більш життєрадісні і менш схильні до депресивних станів. Однак вони більш схильні до гормональних збоїв: середньодобовий викид гормонів, що забезпечують їм активність вночі, вище в 1,5 рази, ніж у жайворонків. Як наслідок, у них частіше розвивається діабет. Також у сов більш розповсюджені виразкові хвороби.

Голуби. Голуби вважаються самими пристосованими і стійкими до збоїв режиму. Вони можуть легко перебудовуватися на той чи інший ритм без шкоди здоров’ю. Але у них є одна внутрішня особливість – їх годинник дуже легко «збити». Щоб жити в потрібному ритмі, завжди підтримуйте організм ендорфінами. Їх джерелом є приємні справи і турботи, зустрічі з друзями. Візьміть за звичку здійснювати невеликі вечірні прогулянки на свіжому повітрі. Саме природа допоможе вам синхронізувати ваш біологічний час.

Жайворонки, сови і голуби: піки активності

Жайворонки. Для більшості жайворонків протягом дня характерні два піки інтелектуальної активності. Перший пік активності починається в 8-9 годин і закінчується до 12-13 годин. Другий (більш короткий) припадає на післяобідній час – з 16 до 18 годин. Фізична активність жайворонків також носить двофазний характер. Найбільш ефективно вони можуть виконувати фізичну роботу вранці з 7 до 12години і ввечері з 16 до 19 годин.

Сови. У більшості сов, на відміну від жайворонків, є три піки інтелектуальної активності, хоча вони менш тривалі. Перший пік – денний, спостерігається з 13.00 до 14.00, другий – вечірній – з 18.00 до 20.00 годин і, нарешті, третій – нічний – з 23.00 до 01.00. При цьому найбільш повноцінним є вечірній період. Фізична активність сов поступово наростає, починаючи з 14.00, досягає свого піку до 19.00, після чого знижується до 21.00.

Голуби. Голуби – справжня знахідка для роботодавця. Період найкращої розумової та фізичної активності у голубів відзначається з 10:00 до 18:00. Але у будь-якої монети є зворотний бік. Голуби гірше, ніж сови і жайворонки, пристосовані для далеких відряджень, особливо на захід. Якщо різниця в часі більше чотирьох годин, то вироблення нового стереотипу сну і неспання станеться у голубів тільки через 7-14 днів. Спортивні тренування, заплановані на ранній ранок або ранній вечір, будуть гранично ефективними і швидко порадують відмінними результатами. Необхідна умова гарного самопочуття голуба – це розслаблення в обідні години.

У відповідності з цими піками активності бажано будувати свій робочий день і планувати заняття спортом.

Жайворонки, сови і голуби: харчування

Жайворонки. З ранку жайворонки не потребують напоїв, що підбадьорюють. Випивши з ранку каву, жайворонок може занадто збудитися, швидко втомитися і втратити працездатність. Краще випити зеленого чаю, який тонізує, але не збуджує.

На сніданок шлунок жайворонка вже готовий і вимагає повноцінної калорійної їжі. Підійдуть сир або омлет, молочна каша, бутерброди з сиром чи ковбасою. Обід у жайворонків припадає на 13-14 годин. Він повинен бути не менш калорійним, ніж сніданок, оскільки в цей час у травної системи жайворонків настає другий пік активності. Краще всього з’їсти суп, спагетті з сиром, картоплюз рибою або м’ясом. На вечерю рекомендується вуглеводна їжа з урахуванням швидкого відходу до сну, тому що, по-перше, жири і білок довго перетравлюються, а по-друге, вуглеводна їжа сприяє виробленню гормону серотоніну, який сприяє хорошому сну. Це можуть бути каші або мюслі з медом або сухофруктами, легкі тости з джемом, банани, зелений чай з шоколадом.

З вітамінів жайворонки повинні вживати насамперед В12, фолієву кислоту, вітамін Е і вітамін С. З мінеральних речовин вони дуже чутливі до дефіциту йоду, цинку і магнію. З лікарських рослин, які допоможуть оптимізувати режим дня, потрібно звернути увагу на елеутерокок, дягель і півонію.

Сови. Совині шлунки прокидаються тільки через 2 години після підйому, тому першим ділом розбудіть шлунок склянкою мінеральної води. Ваш сніданок повинен бути по можливості безбілковим, наприклад, можна з’їсти кисломолочні продукти типу йогурту, мюслей, тостів з джемом. Кращим ранковим напоєм для сов є натуральна кава. До обіду Ваша травна система набирає силу і починає вимагати білки. Це можуть бути м’ясні чи рибні страви. На полуденок рекомендується зелений чай і сухофрукти. Краща вечеря для сов – це легкозасвоювані білки, такі як риба, сир або горіхи. Білкова їжа допоможе довго зберігати почуття ситості і уникнути їжі на ніч. Однак під час нічних справсовам може знадобитися знову перекусити. Для цього найкраще підійдуть банани, нежирний йогурт і часточка шоколаду.

З усіх вітамінів сови найбільше потребують вітамінів С, А і групи В. Слід також особливо подбати про мінеральні речовини, такі як кальцій, залізо і селен. Оптимізувати свої біоритми сови можуть за допомогою таких лікарських рослин, як маралів корінь (левзея), елеутерокок, м’ята і душиця.

Голуби. Безтурботні голуби в їжі невибагливі. Як правило, голуби рідко стежать за правильним і здоровим харчуванням, частіше вони перекушують чим доведеться. Травній системі голубів можна тільки позаздрити – їм достатньо просто слідувати своєму почуттю голоду. Хоча, щоб зберегти здоров’я і фігуру, не треба впадати в крайність, об’їдатися і гасити стрес або втому солодощами, зловживати смаженим і борошняним. Принцип харчування голубів включає в себе гастрономічні правила сов і жайворонків.

Жайворонки, сови і голуби: секрети бадьорості

Сови. Не секрет, що робочий день у більшості країн світу створений для жайворонків. Совам же нічого не залишається, як слідувати незручному для них режиму. Пробудження для сов має бути найбільш м’яким. Будильник нехай звучить з наростаючою гучністю і грає приємну мелодію. Важливий момент: як тільки прокинулися, не давайте собі залишатися під ковдрою «ще хвилиночку» – відразу ж прийміть контрастний або гарячий душ. Починати ранок потрібно з «енергетичного» напою – мед і половинка лимона на склянку гарячого зеленого чаю. За сніданком можна випити чашку натуральної кави. Ще одна порада: підключіть запахи. Наприклад, ефірна олія сосни добре знімає ранковий стрес, а масло цитрусових піднімає настрій і бадьорить.

Жайворонки. Для жайворонків ранній підйом – не проблема. Проте боротьба з сонливістю у них теж буває. Бажання подрімати зазвичай навалюється на них в середині і під кінець робочого дня. Якщо Ви вдома, то справитися з сонливістю допоможе гарячий, або краще контрастний, душ. Якщо бажання поспати застало Вас на роботі – випийте гарячий міцний чай з 2-3 часточками лимона. Звичайно, поспати годинку після обіду Вам навряд чи вдасться в умовах офісу, але посидіти 7-10 хвилин із закритими очима на робочому місці, відмовившись від усіх справ, цілком реально. За вказаний час мозок встигне пройти всі цикли сну і «відновитися».

Голуби. Біоритми голуба дозволяють йому активно проводити як ранкові, так і вечірні години, але за єдиної умови – хороший, міцний нічний сон. Саме тому нічні чергування протипоказані людям типу голуб. Вчені попереджають, робота в нічний час для людей з денним типом біоритму є канцерогенним фактором.

А що Ви за птах? Жайворонки та сови – боротьба протилежностей (Частина 1)

Жайворонки та сови. Сьогодні кожен знає, що так називають людей, які живуть в протилежному часовому режимі. Жайворонки прокидаються рано вранці бадьорими і повними сил, а до вечора їх енергія йде на спад і в девять-десять вони вже солодко сплять. Сов, навпаки, з ранку і танком не розбудити – до обіду це досить мляві і повільні люди, зате ввечері енергія б’є з них справжнім фонтаном, спати вони лягають далеко за північ. Варто згадати, що бувають ще й голуби, які встають трохи пізніше жайворонків і лягають спати близько одинадцяти.

Незважаючи на численні підтвердження дійсності теорії хронотипів, знаходяться люди, які не вірять в існування людей-сов і бурчать: «Вночі потрібно спати!». На їхню думку, сови – це розпещені жайворонки. Аргументація у них проста: поки не було електрики, всі були жайворонками, а сови з’явилися тільки тоді, коли з’явилося вечірнє освітлення і можливість ввечері поколобродити.

Не дивно, що в 1970-х роках, коли вчення про хронотипи тільки зародилося в Європі, до нього поставилися дуже скептично. З часом ця інформація поширилася по всьому світу і сьогодні, коли дані про хронотипи підтверджені численними науковими дослідженнями, можна з упевненістю сказати – сови, жайворонки та голуби існують!

Наш добовий біоритм контролюється маленькою ділянкою мозку, супрахіазматичним ядром гіпоталамуса. Супрахіазматичне ядро ​​дуже сильно впливає на режим сну і бадьорості, тому що воно контролює генетичну складову добового біоритму. На час нашого пробудження можуть впливати й інші фактори (наприклад, вік і спосіб життя), але приблизно на 50% наш режим визначається генами.

Так що якщо ви, приміром, сова і хочете вставати в невластиву вам рань, то для цього доведеться вести боротьбу з власною ДНК!

Ви жайворонок, сова чи голуб? Тести

Тест №1

Згідно з однією з численних теорій, біологічні ритми запускаються в організмі людини в момент народження і тільки у виняткових випадках зазнають змін. Належність до того чи іншого типу визначається за часом появи на світ:

– Жайворонки – з 4:00 до 11:00.

– Сови – з 16:00 до 24:00, саме в ці години у них спостерігається підйом працездатності.

– Голуби – з 11:00 до 16:00 і з 00:00 до 4:00, цим людям легко підлаштовуватися під будь-який ритм і стиль життя.

Тест №2

Індекс Хільделбрандта

Тест заснований на кількісному співвідношенні частоти пульсу до дихання – індексі Хільделбрандта. Виміряти показники слід відразу після пробудження і визначити їх співвідношення. Важливо робити це в будній день, час пробудження повиненбути звичним, а звук будильника не різким, щоб не спровокувати посилене серцебиття.

– Якщо це співвідношення менше 3:1, то Ви – сова, і прокинулися ще не остаточно, про це свідчить повільний пульс.

– Індекс вище 5:1 мають жайворонки, вони прокидаються з частим пульсом і готовими до активних дій.

– Індекс 4: 1 говорить про відношення його власника до голубів.

Для більшої точності повторюйте експеримент щодня протягом трьох днів.

Тест №3

Температурний тест

Виміряйте температуру в пахвовій западині відразу після пробудження. Робіть це в ліжку, не встаючи. Далі протягом години можете займатися звичайними справами, а потім знову зніміть свідчення.

– Температура не змінилася – Ви жайворонок.

– Підвищилася більш ніж на 0.8 градусів за Цельсієм – Ви сова.

– Підвищилася всього на 0.4 градуса за Цельсієм – Ви голуб.

Для точності теж краще повторювати тест протягом трьох днів.

Цікаві факти

1) Серед артистів, письменників та інших творчих особистостей більше сов. Фахівці пояснюють це більш розвиненою правою півкулею мозку, що відповідає за образне мислення. Бальзак, Моцарт, Менделєєв плідно творили в нічний час.

2) Жайворонки в більшості своїй відрізняються аналітичним складом розуму, за що відповідає ліва півкуля. Тому вони часто стають математиками, фізиками, інженерами і військовими. Наполеон Бонапарт був жайворонком і вважав, що витрачати надто багато часу на сон – це злочин. «Наполеон спить 4:00, старі – 5, солдати – 6, жінки – 7, чоловіки – 8, а 9 сплять тільки хворі» – стверджував французький полководець.

3) Жайворонки більш цілеспрямовані й наполегливі, ніж сови. Це допомагає їм впевнено крокувати по кар’єрних сходах і досягати добрих результатів.

4) Жайворонки частіше виявляються хорошими лідерами і відкриті змінам в ім’я соціальних благ. Сови у свою чергу більш привабливі і оманливі. Це індивідуалісти і менш згідливі люди, ніж жайворонки.

5) Жайворонки трохи менше піддаються зловживанню алкоголем і курінням.

6) Сови частіше стають багатими. У них пам’ять і мислення, як правило, розвинені трохи краще. Крім того, у сов більша мотивація до того, щоб багато заробити і дозволити собі жити, як хочеться, і спати, коли необхідно.

7) Сови частіше володіють такими рисами характеру, як нарцисизм і схильність маніпулювати людьми.

8) Коли в нічну зміну ставлять працювати сов, це знижує вихід браку.

9) Багато західних роботодавців при прийомі на роботу тестують і біоритми здобувача, щоб узгодити відповідний графік. А в армії Ізраїлю один з пунктів особової справи призовника описує його біоритми.

10) Коли спосіб життя людини відповідає його хронотипу, це корисно. Але періодична розбіжність може породжувати додаткову креативність, як доводять дослідження.

11) Закохані пари, що складаються з сови і жайворонка, частіше сваряться, рідше займаються любов’ю, частіше скаржаться на самотність. Якщо ваш партнер іншого типу, проявіть терпимість і повагу до його біоритмів.

12) Згідно з дослідженням американських вчених, кількість жайворонків у світі зменшується: у США 56% сов, 35% жайворонків і 19% голубів. У Європі 40% сов, 25% жайворонків і 35% голубів.

У наступній частині статті поради жайворонкам і совам і ще багато цікавого…

Хвороба кришталевих кісток або остеопороз (Частина 2)

За засвоєння кальцію в нашому організмі відповідають два види клітин – остеокласти і остеобласти. Остеобласти поставляють клітинам кальцій і будують наші кістки і зуби, а остеокласти виводять зайвий кальцій з організму. Якщо організм здоровий, то ці клітини працюють у тандемі, зберігаючи в організмі потрібний для здоров’я баланс кальцію. А ось остеопороз – це результат або занадто активної роботи остеокластів, або ж «лінь» остеобластів.

Цікаві факти

– Ви, напевно, здивуєтеся, але вчені довели, що щільність кісткової тканини можна поліпшити за рік за допомогою стрибків протягом 2 хвилин в день. Група чоловіків у віці між 65 і 80 роками в ході експерименту цілий рік стрибали на одній нозі по 2 хвилини в день, при цьому уникаючи будь-яких інших змін у фізичній активності і харчуванні. Після закінчення експерименту виявилося, що щільність кісткової маси на відповідній нозі у них збільшилася на 7%! Причому поліпшення були виявлені в самих стоншених ділянках кістки, які мали найбільший ризик перелому при падінні.

– Любителям кави є над чим замислитися. Виявляється, одна чашка кави вимиває з організму близько 40 мг кальцію. Легко підрахувати, що три чашки в день можуть позбавити організм приблизно 120 мг такого корисного для наших кісток кальцію. Справа в тому, що при вживанні кави в організмі зміщується баланс лугів і кислот (на користь кислотної складової). Нейтралізуючи вплив кофеїну, вивільняються запаси кальцію, який потім і виводиться з організму.

– Приємна новина для пишнотілих красунь: завдяки роботі ендокринних залоз, повні жінки мають набагато більше жіночих статевих гормонів – естрогенів, ніж жінки витонченої статури. Тому під час менопаузи у них гормональний фон кращий, ніж у тендітних жінок. У першій частині статті ми вже говорили, що нестача статевих гормонів в період менопаузи – одна з основних причин остеопорозу у прекрасної половини суспільства. Так що в цьому випадку настільки небажані зайві кілограми йдуть на користь жінці!

– Виявлено, що у лежачих хворих за тиждень відбувається втрата кісткової маси на один відсоток. А ось при поновленні активності кістки відновлюються – відмінний приклад шкоди малорухливого способу життя.

– Бонус для жінок, які хоч раз стали мамами. Виявляється, у жінок, які ніколи не народжували, щільність кісток з віком набагато нижче, ніж у жінок, які народили хоча б раз! У жінок, що народжували, ризик захворювання знижується відсотків на п’ятнадцять.

– Американські вчені Орегонського університету прийшли до висновку, що невелика кількість алкоголю щодня (келих вина або пива) допоможе зберегти жінкам здорові кістки в немолодому віці. Справа в тому, що ці напої містять фітоестрогени – речовини, схожі з естрогенами. Медики спостерігали 40 жінок, які регулярно вживали келих вина, після чого скасували його на деякий час. Виявилося, що через два тижні після відміни алкоголю у жінок збільшувалося стоншання кісток. Після повернення вина в раціон кістка переставала руйнуватися. Причому зупинка згубного процесу відбувалася менш ніж за добу.

– Вчені встановили, що один з кращих засобів профілактики остеопорозу – чорнослив. Він чудово пригнічує руйнування кісткової тканини і знижує її ламкість. Профілактика завжди краще, ніж лікування, особливо якщо профілактика така проста, приємна, доступна і дієва. Всього 2-3 сушені сливи в день допоможуть запобігти крихкості і ламкості кісток.

– Хочете вірте, хочете ні, але результати деяких досліджень доводять, що муркотіння котів аналогічно лікуванню людей акустичними коливаннями. Воно може сприяти уповільненню остеопорозу і навіть відновленню росту кісток у літніх людей.

– Ті, хто їсть багато зелені, мають міцніші кістки. Брокколі, салат-латук, петрушка і всі овочі із зеленим пігментом забезпечують наш організм вітаміном К1, або філохіноном. Необхідний добовий обсяг його споживання – 120 мікрограмів. У присутності корисних пробіотичних бактерій в харчовому тракті він перетворюється в більш біологічно активний К2 або менахінон. Вітамін K2 допомагає організму включити біологічні кнопки, які активують три життєво важливих білка – остеокальцин, кальцитонін і матрицю білка GLA. Ці білки є кальцій-зв’язуючими і критично незамінні для транспортування кальцію в кісткоутворюючі клітини, сприяючи зміцненню кісткової тканини і запобігаючи остеопорозу.

До речі, гірка зелень, типу кульбаби, містить колосальну кількість вітаміну К1, а також поживні мікроелементи та поживні фітоелементи. У культурі західних країн вона не частий гість на столі, а от у країнах ПСА, де мало хворіють остеопорозом, – практично постійний компонент раціону.

Якщо перерахувати всі дії вітаміну К в нашому організмі, то він:

1) бере участь в утворенні здорової кісткової тканини;

2) підтримує кістки в здоровому стані;

3) уповільнює, і навіть повністю зупиняє втрату кісткової тканини (її скорочення);

4) прискорює загоєння переломів;

5) запобігає згортанню крові і тромбозу;

6) бере участь у синтезі жирів.

Наш організм також здатний самостійно синтезувати вітамін K2. Він виробляється бактеріями, що населяють тонкий кишечник. До речі, даний факт пояснює взаємозв’язок між прийомом антибіотиків і їх руйнівним впливом на кістки. Антибіотики вбивають ці дружні нам бактерії і руйнують кісткову тканину! Так що будь-який курс антибіотиків б’є в тому числі і по кістках.

Виходить, від мікрофлори нашого кишечника залежить міцність наших кісток. Для профілактики дисбактеріозу, особливо після антибіотикотерапії, успішно застосовуються синбіотики. Синбіотик – це препарат, який містить пробіотики – корисні живі бактерії, і пребіотики – живильне середовище для них. Один з кращих синбіотиків на сьогодні – препарат ЛАКТЕН. Він виробляється в Канаді і має прекрасну якість життєздатних бактерій. Досвід використання препарату ЛАКТЕН для лікування дисбактеріозу показав його високу надійність і гарантований результат.

×