Роздільне харчування: за і проти

Ми впевнені, що якби Ваш шлунково-кишковий тракт мав право голосу, він би вже давно вас гарненько вичитав. Адже більшість наших традиційних страв абсолютно не вписуються в картину правильного і зручного для нього травлення. Будь то улюблені пельмені, паста, пиріжки або всякі бутерброди, кожен раз вони чинять навантаження, яке не кожен шлунок зможе витримати.

Що таке «роздільне харчування»?

Якщо звернутися до історії, то ми побачимо, що ще великі уми Стародавньої Греції та Риму залишили для нащадків записи про свої спостереження за сприятливими для організму поєднаннями продуктів і навпаки. Уже тоді лікарі закликали своїх необачних пацієнтів-ненажер до раціонального підходу в складанні меню.

Точно сформулювати принципи роздільного харчування вдалося набагато пізніше. Американський лікар Герберт Шелдон вибудував логічну концепцію роздільного харчування аж в 1928 році. Суть її полягає в тому, що для перетравлення різної їжі нашому організму потрібні різні ферменти. Для перетравлення одних продуктів потрібне кисле середовище, для інших – лужне, ось і виходить конфлікт середовищ: кислотні та лужні ферменти, виділяючись відразу, починають один одного нейтралізувати, через що процес перетравлення сповільнюється. Це призводить до дискомфорту в шлунку і поганого самопочуття.

Які продукти вимагають кислотну середу?

Білкові продукти, м’ясо, риба, морепродукти, яйця, молоко, нежирні сири, фрукти, ягоди, фруктові чаї, соки, сухі і напівсухі вина, шампанське, продукти з сої.

Лужне середовище вимагають

Злакові, борошняні вироби, деякі овочі (картопля, зелена капуста), шпинат, свіжі банани, фініки, інжир, сушені абрикоси, родзинки, солодощі, пиво.

Кислотне і лужне середовище необхідне

Для листових овочів, цибулі, капусти (за винятком зеленої), стручкових рослин, солодкого перцю, свіжих помідорів, моркви, брукви, буряка, баклажанів, огірків, кабачків, гарбуза, часнику, спаржі, селери, грибів, кисломолочних продуктів, жирного сиру, різних жирів, горіхів і насіння (крім арахісу), авокадо, маслин, прянощів, желе, мінеральної води, трав’яних чаїв, овочевих соків.

5 основних принципів роздільного харчування

1) Хліб і картоплю не варто поєднувати з м’ясом. Така їжа погано засвоюється, так як для розщеплення білків необхідне кислотне середовище, а для вуглеводів – лужне.

2) Не забувайте, жирам властиво уповільнювати виділення шлункового соку, а білкам, навпаки, його стимулювати. Ось чому масло, вершки і жирне м’ясо краще вживати окремо від яєць, сиру, горіхів, а також нежирного м’яса.

3) Цукор уповільнює переварювання білкової їжі, що може стати причиною зайвої ваги. Якщо ви снідаєте сиром, замість джему додавайте в блюдо фрукти або свіжу зелень.

4) Фермент, який допомагає переробляти вуглеводи, руйнується під впливом кислоти. У зв’язку з цим кислі ягоди і фрукти намагайтеся з’їдати за півгодини до прийому вуглеводної їжі.

5) Парне молоко вприкуску з ароматною булочкою – найлютіший ворог Вашої фігури. Цей продукт поєднується виключно з кислими фруктами.

Роздільне харчування. Аргументи «за»

1) Люди, які живуть, дотримуючись законів сумісності продуктів, не знають, що таке важкість у шлунку, печія, тупий біль в кишечнику.

2) Сучасні вчені стверджують, що багато хвороб і погане самопочуття залежать від того, що і в якій послідовності людина їсть. Ми самі ускладнюємо роботу внутрішніх органів, змушуючи серце, печінку, нирки і шлунок працювати посилено після ситного обіду, або того гірше – важкої вечері.

3) Протипоказань в роздільного харчування немає абсолютно, а ось показань – маса, і в першу чергу це захворювання печінки, нирок, шлунка, кишечника і т.д.

4) Герберт Шелдон і його попередник Говард Хей прожили без малого сто років, і це з урахуванням того, що останній доктор був дуже хворий і приречений на смерть. Але буквально за 8 місяців відбулися кардинальні зміни в організмі, яким Говард вдячний в першу чергу роздільному харчуванню, яке не тільки зцілило його, а й дало масу життєвих і духовних сил.

5) Роздільна дієта може значно оздоровити організм людини, допомогти позбутися шлаків, і отже, прибрати зайву вагу.

6) Кажуть, що при роздільному харчуванні можна відчути новий, незвичайно тонкий смак їжі.

Роздільне харчування. Аргументи противників

1) Продуктів, які б містили чисті білки, жири або вуглеводи, практично не існує в природі (виняток – чистий цукор або білок яйця). Отже, роздільне харчування неможливе в принципі!

2) У процесі еволюції травний тракт людини пристосовувався саме до змішаного харчування. На всіх континентах Землі всі народи їли їжу саме змішану.

3) Згідно Шелдону, неперетравлена їжа, перебуваючи в шлунку і кишечнику, починає гнити, що призводить до утворення токсинів, що отруюють організм. Більшість дієтологів вкрай негативно ставляться до цього твердження, адже у кожної здорової людини їжа в шлунково-кишковому тракті перетравлюється, а зовсім не накопичується. Крім того, в шлунку здорової людини виробляється соляна кислота, в якій гинуть мікроорганізми, що викликають процеси гниття. А всі ті жахи, які описує Шелдон, можуть, на думку дієтологів, спостерігатися лише у людей з повністю порушеними функціями шлунково-кишкового тракту і дисбактеріозом. А тут вже роздільним харчуванням не допоможеш!

4) Деякі фахівці не тільки не вірять в цю концепцію, а й вважають її небезпечною для здоров’я. Перетравлення змішаної їжі налагоджено самою природою, а жорстке розділення – це штучне порушення нормального харчування і травлення. Таке роздільне харчування, особливо тривалий час, запросто «розучить» наш організм засвоювати змішану їжу, після чого багато традиційних страв будуть приводити до нетравлення шлунка і розладів. Повернутися до звичайної системи харчування стане практично неможливо, тобто можна назавжди забути про борщ, вареники і багато інших звичних страв.

Розділяти або не розділяти?

Звичайно ж, це рішення Вам належить прийняти самостійно. Ми можемо лише відзначити, що багато в дієті Шелдона вже точно не викличе суперечок. Наприклад, прийом їжі кілька разів на день – дрібно. Це краще, ніж голод протягом дня і щільна вечеря після півночі. Та й поєднання смаженого м’яса з овочами дійсно легше для засвоєння організмом, ніж м’ясо зі смаженою картоплею.

Якщо Ви вирішили дотримуватися роздільного харчування, то буде непогано хоча б раз в три дні харчуватися звичайним чином, тобто змішувати продукти. Таким чином, ферментативні системи травного тракту не втратять здатність у разі потреби перетравлювати будь-яку їжу.

Хочете бути здоровим? Живіть цікаво!

Дивовижне відкриття зробили вчені з Лондонського університету королеви Марії. Вони стверджують, що стан імунітету людини залежить від того, наскільки насичене і цікаве життя вона веде! Як виявилося, активність Т-лімфоцитів багато в чому залежить від того, наскільки різноманітне середовище проживання навколо індивідуума.

Т-лімфоцити – одні з найвідоміших імунних клітин. Вони грають важливу роль в придбаній імунній відповіді, забезпечують розпізнавання і знищення клітин, які мають чужорідні антигени.

Експериментальне підтвердження

Вчені проводили дослідження за участю лабораторних мишей. У однієї групи мишей вони залишили звичайні умови проживання, тобто у них не було нічого, крім тирси на підлозі «квартири» і ще якогось матеріалу для гнізда. А ось іншій групі надали величезну клітку з масою можливостей для досліджень і розваг. Дослідники помістили в нову «квартиру» безліч всякого непотрібного мотлоху у вигляді великих деревних стружок, різнокольорових коробок, якихось тканинних трубок. Крім цього, мишам давали і корисні предмети, на кшталт білячого колеса, з яким можна було грати. Тобто ландшафт навколо тварин робився виключно різноманітним.

Через два тижні вчені провели контроль імунітету мишок. Виявилося, що ті гризуни, які мали насичене подіями життя, придбали кращу здатність опору інфекціям. Виділені з них Т-клітини стимулювали речовинами, які нібито вказували на вторгнення інфекційних агентів. В результаті Т-лімфоцити у відповідь синтезували більше інтерлейкіну-20 та інтерлейкіну-17 – сигнальних білків, від яких залежить імунна відповідь на інфекцію. Крім того, у Т-клітин мишей, які жили в різноманітному ландшафті, підвищувалася активність 56 генів, пов’язаних знову ж з протиінфекційними процесами і з регуляцією аутоімунних процесів. Тобто життя в різноманітному оточенні явно йшло імунітету на користь.

Як же це працює?

Поки точно відповісти на це питання складно. Дослідники висувають кілька версій. Швидше за все, справа не тільки в тому, що тварини активно рухалися, вивчаючи різноманітні предмети в своїй клітці, але і в тому, що вони отримували масу нових сенсорних вражень. Можна припустити, що в нудній обстановці виникає психологічний стрес, а стрес, як відомо, погано впливає на імунну систему. Іграшки ж розганяли нудьгу, ліквідували стрес і тим самим стимулювали імунітет.

З іншого боку, цікаве життя неминуче пов’язане з небезпекою, і імунна система в такому випадку повинна працювати так, щоб, якщо щось неприємне відбудеться, індивідуум швидко б оговтався від того, що сталося. Однак чи правильні такі міркування чи ні, ми дізнаємося тільки після подальших досліджень.

Можна зробити висновок, що підвищенню імунітету сприяє гарний настрій. Хочете бути здоровими? Внесіть у своє життя більше позитивних емоцій: спілкування з друзями, прогулянки на природі, походи в театри, кіно, на виставки. А ще музика, читання цікавих книг, улюблені домашні тварини. Частіше радуйте себе маленькими подарунками. Адже недарма кажуть, що найлютіший ворог імунітету – це стрес. Тому в нашому житті, насиченому щоденними стресами, підтримка внутрішнього спокою і гарного настрою особливо важлива.

Звичайна застуда або синусит… Коли потрібно бити на сполох?

Осінь і застуди – явища наскільки неприємні, настільки й нероздільні. І все ж до похмурим днів рано чи пізно звикаєш, а застуду можна легко перемогти, відсидівшись вдома і попивши чаю з лимоном. Інша справа, що іноді це може бути і не застуда зовсім… Банальна закладеність носа буває ознакою куди менш нешкідливого захворювання – синуситу.

Синусит – це запалення, що виникає в повітряних порожнинах в нашому черепі, які називаються пазухами.

Синусит vs застуда: що спільного?

На ранніх стадіях симптоми синуситу і застуди дуже схожі. Це закладеність і виділення з носа, головні болі, підвищена температура, кашель.

Як правило, причиною застуди є віруси, яких налічується понад 100 різних видів. Вірусна інфекція легко поширюється повітряно-крапельним шляхом, при кашлі та чханні, а також при контакті з посудом, рушниками та іншими зараженими побутовими предметами. Застуда може привести до запалення слизової оболонки придаткових пазух носа. При цьому в синусах накопичується слиз, гній і бактерії, надовго порушуючи носове дихання і загальне самопочуття.

Синусит vs застуда: в чому різниця?

Якщо від звичайної застуди більшість людей одужує за 7-10 днів, синусит нерідко може затриматися до 4 тижнів. Якщо ж запалення придаткових пазух не проходить більше 3 місяців, то говорять вже про хронічний синусит.

Симптоми, які вказують саме на синусит

На додаток до закладеності і виділень з носа, головного болю, підвищеної температури і кашлю, млявості, при синуситі є особливі симптоми, які допоможуть запідозрити цю недугу:

1) густі жовті або зелені виділення з носа

2) головний біль з епіцентром біля очей

3) біль в області очей, носа, щік і чола

4) біль у верхній щелепі і зубах

5) несвіже дихання

Проте, як вже було сказано, симптоми застуди і синуситів часто перетинаються (особливо на початковій стадії), тому поставити крапку може лише лікар.

Види синуситів

Залежно від розташування пазух синусит ділиться на:

1) гайморит – запалення верхньощелепних (гайморових) пазух,

2) фронтит – запалення лобової пазухи,

3) етмоїдит – запалення гратчастого лабіринту (осередків гратчастої кістки),

4) сфеноїдит – запалення клиноподібної пазухи,

5) пансинусит – запалення всіх навколоносових пазух.

Навколоносові пазухи (додаткові пазухи носа):

1 – лобові пазухи; 2 – осередки гратчастого лабіринту;

3 – клиноподібна пазуха; 4 – верхньощелепні пазухи.

Лікування синуситу

Будь-який сильний нежить завжди супроводжується синуситом, в більшості випадків тимчасовим. При хорошому імунітеті синусит швидко проходить. Якщо ж імунна система ослаблена або мікроб особливо агресивний, синусит триває значно довше.

Лікування гострого синуситу проводить ЛОР-лікар. Призначаються такі групи препаратів:

1) судинозвужувальні засоби – вони покращують носове дихання і відтік слизу з запалених пазух шляхом розширення природного отвору між пазухою і порожниною носа, яка закрита набряклою слизовою;

2) секретолітичні засоби – розріджують слиз і сприяють його відтоку з пазух;

3) антибактеріальні препарати – підбираються індивідуально з урахуванням віку і можливих збудників синуситу;

4) антиалергічні засоби.

Що можете зробити Ви?

Основне лікування, як ми вже з’ясували, призначає лікар. А від Вас для успішного позбавлення від недуги слід дотримуватися кількох правил:

1) Дотримуйтесь спокою. По можливості, залишайтеся вдома до тих пір, поки Ваш організм не переможе інфекцію.

2) Забезпечте вологе повітря в квартирі. Зволожувач або мокрий рушник на батареї не дадуть вашим слизових пересихати.

3) Використовуйте сольовий розчин. Промивання носа сольовими розчинами дозволяє очистити носові ходи від слизу, що скупчився, і мікроорганізмів.

4) Побільше рідини. Вживання достатньої кількості води при синуситі допоможе підтримувати нормальний стан слизових оболонок і запобіжить зневодненню організму.

Краще запобігти, ніж боротися

Щоб не захворіти синуситом, в першу чергу важливо своєчасно лікувати застуду і грип. Також якщо у Вас є дефекти в порожнині носа, які порушують нормальне носове дихання, краще позбутися їх. Ще один фактор ризику – хворі зуби, так як періодонтит коренів верхніх зубів може також ускладнюватися синуситом, тому що корені верхніх зубів прилягають до дна верхньощелепної пазухи.

Щасливої ​​Вам осені і міцного здоров’я!

 

Традиційна осіння конференція Українського наукового медичного товариства лікарів-оториноларингологів

3-4 жовтня 2016 року в Києві проходила науково-практична конференція «Сучасні методи консервативного і хірургічного лікування в оторинолярингології». За традицією організаторами заходу виступили ДУ «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України» та Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів. На конференцію були запрошені фахівці з України та зарубіжжя. Засідання проходили в приміщенні Міжнародного конгрес-центру «Український дім».

Організація заходу, як завжди, була на вищому рівні. Прибулих гостей столиці очікувала захоплююча екскурсія по місту, наукова програма була насиченою і дуже цікавою, а по завершенню засідань фахівців очікувала товариська вечеря.

В ході конференції було проведено 6 пленарних засідань, темами яких стали: «30 років відділенню ЛОР патології дитячого віку ДУ «Інститут отоларингології імені професора О.С. Коломійченка НАМН України»», «Діагностика та лікування захворювань носа і навколоносових пазух», «Роль профільних кафедр в становленні і розвитку оториноларингології», «Хронічні захворювання глотки. Ронхопатія»,«Захворювання вуха і вестибулярного апарату» та «ЛОР-онкологія». По закінченню кожного засідання доповідачі відповідали на питання аудиторії і проходила загальна дискусія.

Теми доповідей стосувалися безлічі аспектів лікування захворювань ЛОР-органів. Так, головний ринолог України, академік Міжнародної академії отоларингології, доктор медичних наук, завідувач кафедрою оториноларингології з пропедевтики хірургічної стоматології Української медичної стоматологічної академії, професор Безшапочний Сергій Борисович виступив з доповіддю на тему «Сучасна тактика лікування риносинуситів».

Виступ на тему «Сучасний підхід до лікування запальних захворювань мигдаликів з позиції доказової медицини» презентував доктор медичних наук, професор, завідувач ЛОР кафедри Вінницького національного медичного інституту імені М. І. Пирогова Кіщук Василь Васильович. Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри оториноларингології Одеського державного медичного університету Пухлик Сергій Михайлович представив доповідь на тему «Комбіновані протиалергічні препарати».

На фото зліва направо: Професор кафедри оториноларингології Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Абизов Рустем Адільєвич, головний ринолог України, академік Міжнародної академії отоларингології, доктор медичних наук, завідувач кафедрою оториноларингології з пропедевтики хірургічної стоматології Української медичної стоматологічної академії, професор Безшапочний Сергій Борисович, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри оториноларингології Одеського державного медичного університету Пухлик Сергій Михайлович і керівник Служби просування ТМ ФарсіФарм Хохлова Олена.

Програма конференції включала стендові доповіді. Професор кафедри оториноларингології Київської медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Абизов Рустем Адільєвич і лікар-отоларинголог вищої кваліфікації Онищенко Юлія Іванівна розповіли про позитивний вплив на хід онкологічного процесу електрозварювальних технологій у хворих на рак гортані серединної локалізації.

ТМ ФарсіФарм на конференції представляли керівник Служби просування Хохлова Олена, регіональний менеджер Штокайло Богдан, Пигарьов Антон і медичні представники по місту Києву і Київській області Рябко Людмила і Мажарська Яна.

На фото зліва направо: медичний представник ТМ ФарсіФарм Мажарська Яна, регіональний менеджер Штокайло Богдан, керівник Служби просування Хохлова Олена і медичний представник Рябко Людмила.

Наші представники демонстрували фахівцям стенди препаратів Лопракс, Лораксон і Ексипім, а також надавали додаткову інформацію про ці та інші препарати ТМ ФарсіФарм, що добре зарекомендували себе в лікуванні захворювань вуха, горла і носа.

По закінченню конференції можна зробити висновок, що основні завдання виконані, фахівці обговорили актуальні питання оториноларингології, обмінялися безцінним досвідом і розширили свої знання в області нових технологій в лікуванні ЛОР-патологій.

 

Став відомий лауреат Нобелівської премії 2016 в галузі медицини

Вчора в Стокгольмі оголосили лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини 2016 року. Ним став японський вчений Йосінорі Осумі (Yoshinori Ohsumi) – професор Токійського технологічного інституту. Нагородження всіх переможців цієї престижної премії відбудеться 10 грудня на офіційній церемонії. Церемонія вручення Нобелівських нагород в цьому році буде особливою: по-перше, виповнюється 120 років з дня смерті Альфреда Нобеля, а по-друге, в цьому році рекордна кількість номінантів – тільки по фізіології і медицині були номіновані 273 вчених.

71-річний японець Йосінорі Осумі отримає нагороду за вивчення процесу аутофагії. 25-й японський лауреат Нобелівської премії першим в світі виявив гени, що відповідають за цей процес.

Аутофагія – це природний процес, при якому внутрішні компоненти біологічної клітини доставляються всередину її лізосом (у ссавців) або вакуолей (у дріжджів) і піддаються в них деградації, тобто руйнуванню.

Аутофагія супроводжує життєдіяльність будь-якої нормальної клітини і є одним із способів позбавлення клітин від непотрібних органел, а також і організму від непотрібних клітин. Цей процес здійснюється завдяки наявності Atg-генів. Вони відповідають за синтез білків кіназ, що входять до складу молекулярного комплексу, який ініціює аутофагію.

Перше визнання Осумі отримав за новаторські експерименти ще в 1990-х роках. Щоб вивчити механізм аутофагії, він і його команда провели ряд експериментів на пекарських дріжджах. Справа в тому, що аутофагія – досить консервативний процес, який протікає схоже як у дріжджів, так і у ссавців. Саме тому результати, отримані Осумі в дослідженнях на дріжджах, виявилися важливі і для розуміння того, як цей процес протікає у людей. Фактично, він відкрив механізм, при якому клітина стає «самолюдоїдом», знищуючи деякі свої компоненти, забезпечуючи тим самим швидку подачу «палива» і «будівельних матеріалів» для відновлення своїх частин.

«Відкриття Осумі змінили наші уявлення про те, як клітини переробляють самі себе. Його роботи відкрили новий напрямок в розумінні аутофагії як частини різних фізіологічних процесів – від пристосування до голоду до реакції на зараження», – йдеться в прес-релізі Каролінського інституту, який вручає премію.

Практичне застосування відкриття

Доведено, що при порушенні регуляції аутофагії можуть виникати різноманітні захворювання, серед яких деякі форми раку, діабет і нейродегенеративні розлади, наприклад, хвороба Паркінсона і хорея Гентінгтона. Інтенсифікація процесів аутофагії також служить однією з причин розвитку серцевої недостатності. Каролінський інститут Стокгольма заявив, що механізм аутофагії став відомий вченим ще півстоліття тому, проте саме Йосінорі Осумі в своїх експериментах довів його значимість для лікування цих захворювань. Зокрема, новітні методи лікування раку передбачають примусовий запуск механізму аутофагії в ракових клітинах, що призводить до їх повного самознищення. В ході успішних експериментів вже були вилікувані більше 10 пацієнтів, які мали останню стадію захворювання.

 

×