Конференція Українського наукового медичного товариства лікарів-оториноларингологів в Києві

– У Вас є які-небудь скарги на вуха і ніс?

– Є. Вони мені заважають, коли я надягаю светр.

22-23 вересня в місті Київ відбулася щорічна традиційна осіння конференція Українського наукового медичного товариства лікарів-оториноларингологів під назвою «Сучасні методи діагностики та лікування хронічних запальних і онкологічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха». Організаторами заходу виступили Національна Академія медичних наук України, ДУ «Інститут отоларингології ім. професора О. С. Коломійченка НАМН України» та Українське наукове медичне товариство лікарів-оториноларингологів.

Програма конференції об’єднувала три основні напрямки, які й стали темами засідань: «Сучасні методи лікування запальних захворювань верхніх дихальних шляхів», «Сучасні методи діагностики та лікування онкологічних захворювань ЛОР-органів», «Діагностика та лікування захворювань органа слуху та вестибюлярного апарату». В ході засідань фахівці представляли свої доповіді, наукова тематика яких включала: нові технології в лікуванні хронічних запальних захворювань верхніх дихальних шляхів; нові технології в лікуванні гнійних і негнійних захворювань середнього вуха; отосклероз; кохлеарна імплантація; ураження лицьового нерва; пухлини області скроневої кістки та інші.

З виступом на тему «Мукозальна вакцина в підвищенні антиінфекційної резистентності верхніх дихальних шляхів» конференцію відкрили директор центру, академік НАМН України, д. м. н., професор, заслужений діяч науки і техніки України, директор ДУ «Інститут отоларингології ім. професора О. С. Коломійченка АМНУ» Заболотний Д. І. та д. м. н., професор Мельников О. Ф. з міста Київ. Завідувач ЛОР кафедри Вінницького національного медичного інституту ім. М. І. Пирогова, д. м. н., професор Кіщук В. В. з міста Вінниця представив гостям конференції доповідь на тему «Сучасні методи консервативного лікування хронічного тонзиліту». З доповіддю на тему «Протинабрякова терапія в післяопераційному періоді після ендоскопічних операцій» виступив академік НАМН України, головний отоларинголог України, завідувач кафедрою оториноларингології Української медичної стоматологічної академії, д. м. н., професор Безшапочний С. Б. з міста Полтава.

По закінченні засідань проходила загальна дискусія, в ході якої фахівці могли обговорити представлені доповіді, задати питання і висловити подяку доповідачам.

В конференції оториноларингологів брала участь ТМ ФарсіФарм. На стендах працювали керівник служби просування Хохлова О. В., регіональний менеджер Штокайло Б. І., медичні представники ТМ ФарсіФарм по місту Київ і Київській області Боровкова Н. І., Марчук І. В. та Рябко Л. В. Фахівцям демонструвалися стенди препаратів Лораксон, Лопракс, Зоксіцеф і Лоракорт, а також надавалася інформація про інші рецептурні і фітопрепарати ТМ ФарсіФарм.

На фото в центрі – ЛОР-лікар міської поліклініки №1 міста Дніпродзержинськ Ткач Ю. І., зліва і справа медичні представники ТМ ФарсіФарм по місту Київ і Київській області Рябко Л. В. та Марчук І. В.

Минула конференція стала важливою подією в оториноларингології як по спектру обговорюваних питань і глибині їх розгляду, так і за складом учасників. Такі заходи дозволяють нашим фахівцям йти в ногу з часом, бути в курсі новітніх розробок в медицині і пропонувати своїм пацієнтам те краще, що накопичила світова фармакологія.

Як побороти безсоння

Практично кожен знає, що третину свого життя людина проводить у сні. Він необхідний людям для відновлення сил. Сон дозволяє відпочити після важкого трудового дня, повного турбот. До нещастя, далеко не кожен може похвалитися здоровим міцним сном. Сьогодні провідні світові фахівці шукають способи, як побороти безсоння, яке стало серйозною проблемою сучасного суспільства.

Безсоння – це загальне позначення порушень сну, повної його відсутності або почуття втоми після сну.

До серйозних порушень психофізичного стану призводить активний ритм життя, нескінченні стреси і недостатній відпочинок. Це, зрозуміло, веде до хронічної втоми.

Для лікування безсоння використовується цілий арсенал лікарських препаратів, як хімічного, так і природного рослинного походження. В Україні, як і в багатьох країнах Європи, одним з найбільш поширених рослинних засобів від безсоння, є корінь валеріани у вигляді настоянок, відварів і таблеток.

Препарати на основі валеріани – хороша альтернатива хімічним снодійним засобам (бензодиазепінам і барбітуратам) при легких формах неврозів, для зняття стресу, при порушеннях сну. Адже хімічні снодійні можуть викликати численні небажані ефекти: залежність, звикання та ін. Тоді як валеріана – натуральний засіб, що не викликає звикання, після її прийому вранці немає стомлюваності, порушення концентрації, зниження працездатності, вона ніяк не взаємодіє з алкоголем, тобто не має побічних ефектів, можливих після прийому снодійних.

Валеріана лікарська (лат. Valeriána officinális). Існує декілька припущень про появу назви Валеріани. Так, наприклад, в перекладі з латинської “Vale” означає «будь здоров!», що можна пов’язати з лікарським застосуванням рослини; в той же час можна припустити, що рослину назвали в честь римського імператора Валеріана або римського лікаря Плінія Валеріана.

Валеріана лікарська – одна з найвідоміших лікарських рослин. Застосування валеріани в лікувальних цілях відомо з I століття до нашої ери. Спочатку її застосовували у вигляді сухої трави і коріння від задухи і в якості сечогінних засобів.

Вплив валеріани лікарської на вищу нервову діяльність був відомий ще лікарям Стародавньої Греції. Діоскорид писав про валериану як про «засіб, здатний керувати думками». У середньовічній Європі ця рослина застосовувалася при різноманітних нервових розладах, у тому числі при епілепсії. Знали про властивості валеріани і в Київській Русі.

Уже в середині 18-19 вв., валеріана лікарська вноситься в європейські фармакопеї. Вивчаються її пригнічуючий вплив на центральну нервову систему, зняття спазмів головного мозку, регулювання серцевої діяльності та інше.

Експериментально доведено, що валеріана посилює гальмівні процеси, зменшує рефлекторну збудливість, розслаблює спазм гладких м’язів, тому її застосовують як заспокійливий засіб, а також при безсонні, нервовому збудженні, неврозах, епілепсії, нервовому потрясінні і важкому переживанні, при спазмах коронарних судин, мігрені і запорах.

????????

Результати нових клінічних досліджень

Згідно з останніми клінічними дослідженнями, дозування екстракту кореня валеріани лікарської нижче 100 мг не робить ніякого лікувального ефекту, а якщо є позитивна динаміка, то це всього лише ефект плацебо. Разом з тим в подвійному сліпому перехресному плацебо-контрольованому дослідженні пацієнтам з фізіологічним порушенням сну призначався екстракт кореня валеріани в разовій дозі 600 мг і добовій дозі 3 г. У пацієнтів суттєво покращилися як об’єктивні, так і суб’єктивні показники структури сну.

Слід підкреслити, що відповідно до звіту Європейського агентства з лікарських препаратів (ЕМА) від 2007року традиційні монопрепарати валеріани (настоянка і сухий екстракт в таблетках) не відповідають сучасним стандартам ефективності, оскільки їм властива нестабільність змісту основних біологічно активних компонентів валеріани в кінцевому продукті, яка веде до нестійкості клініко-фармакологічної дії та непрогнозованості результатів лікування.

Валеріана чинить різнобічну дію на організм. Вона посилює гальмівні процеси, зменшує рефлекторну збудливість, розслаблює спазм гладких м’язів. Тому її застосовують як заспокійливий засіб при безсонні, нервовому збудженні, неврозах, епілепсії, нервовому потрясінні і важкому переживанні, при спазмах коронарних судин, мігрені і запорах. Її використовують також при істерії, судомах, серцебитті, болях в серці. Вона сприяє розширенню кровоносних судин, знижує тиск, знімає спазми венозних судин. Вона має вітрогінну, протиглистову властивостями, сприяє кращому травленню, стимулює роботу шлунково-кишкового тракту.

Седамін – це рослинний заспокійливий та снодійний засіб на основі валеріани лікарської від ТМ ФарсіФарм. Випускається в капсулах №30. Кожна капсула містить порошок подрібнених коренів валеріани лікарської (Valeriana officinalis L.) 530 мг. Саме таке дозування екстракту повністю відповідає сучасним вимогам доказової медицини до препаратів валеріани.

Спосіб застосування та дози. Дорослим слід приймати Седамін по 1-2 капсули на ніч, після їди, запиваючи достатньою кількістю води. При порушеннях сну краще приймати 1 капсулу за 30 хвилин до сну або можливо приймати двічі протягом вечора: 1 капсулу за 2-3 години до сну і 1 капсулу за 30 хвилин до сну.

Урологічна науково-практична конференція в Трускавці 19-20 вересня 2014 року

Цього року Трускавець зібрав провідних урологів України, щоб обговорити актуальні проблеми практичної медицини. 19-20 вересня 2014 року в місті Трускавець проходила урологічна науково-практична конференція під назвою «Трускавець 2014. Сучасні технології в урології». Організаторами урологічної конференції стали Національна Академія медичних наук України, Інститут урології НАМН України, Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Шупика, комунальна Львівська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, Благодійний фонд «Здоров’я нації та суспільства».

З вітальним словом до гостей конференції звернувся доктор медичних наук, професор Шуляк О. В. У ході заходу обговорювалися питання результатів імунотерапії раку сечового міхура, інфекцій нижніх сечостатевих шляхів, лікувань стриктур уретри, клінічні випадки і терапія симптомів нижніх сечових шляхів (СНСШ) на тлі калькульозної обструкції, ролі СНСШ в постменопаузі і багато інших. Робота конференції була дуже плідною, адже зібралися лікарі-практики, які могли поділитися з колегами великим досвідом. Прозвучали доповіді на теми: «Можливості малоінвазивного лікування закритої травми нирки» (Возіанов С. О., Сабадаш М. Є., Шуляк О. В., (м Київ)), «Шляхи поліпшення комплаенса при лікуванні ГАСМ» (Михайлов Д. М. (м. Київ)), «Результати імунотерапії РСМ» (Бондаренко Ю. М. (м. Київ)), «Роль СНСШ в постменопаузі» (Нікітаєв С. В. (м Київ)), «ІНСШ» (Шуляк О. В. (м. Київ)), «Клінічні випадки і терапія СНМП на тлі калькульозної обструкції» (Губарь О. О. (м. Київ)), «Нейротропна дія води» (Попович І. Л. (м. Трускавець)), «Вплив бальнеотерапії на стан кори надниркових залоз» (Грицак Я. Л. (м. Трускавець)), «Сучасний скринінг-контроль онкопатології передміхурової залози» (Нікітєв С. В., Нікітаева Н. В. (м. Київ)) та інші.

Доповіді фахівців викликали хороші відгуки і безліч запитань у аудиторії. Обсяг інформації, її новизна та актуальність, достовірність і повнота – яскраві свідчення того, що конференція виконала свою місію.

Під час конференції в холі діяла виставка від компаній-виробників медпрепаратів. ТМ ФарсіФарм демонструвала гостям конференції стенди препаратів Лопракс, Зоксіцеф, Супранем і Ексіпенем, а також надавала інформацію про інші препарати ТМ ФарсіФарм. Коучинг-менеджер Балута О. І. та продакт-менеджер ТМ ФарсіФарм Долока В. І. охоче відповідали на запитання фахівців і давали докторам пояснення щодо спектрів дії, можливостей і схем застосування препаратів ТМ ФарсіФарм.

VI обласна науково-практична конференція в Могильові-Подільському 9 вересня 2014

Могилів-Подільський… На мальовничому березі річки Дністер розкинулося це місто. Старовинний і неповторний, лежить він, нібито в глибокій чаші, оточеній горами. Поруч із сучасними спорудами, молодими парками і скверами збереглося чимало пам’яток давньої архітектури, яка додає місту особливого колориту.

Не дивно, що саме тут Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова провів у цьому році 6-ту обласну науково-практичну конференцію. Напевно, чарівність цього містечка навіяла заходу трохи поетичну назву – «Дністровські терапевтичні читання».

Конференція проходила 9 вересня 2014 року і була присвячена сучасним досягненням в терапії внутрішніх хвороб. На захід були запрошені дільничні лікарі та лікарі загальної практики сімейної медицини, практикуючі лікарі інших спеціальностей: терапевти, кардіологи, ревматологи, пульмонологи, алергологи, гастроентерологи, ендокринологи, нефрологи, гематологи, інфекціоністи та працівники фельдшерсько-акушерських пунктів південно-західних районів області.

Доповіді фахівців стосувалися різних областей клінічної медицини. У своїх виступах доповідачі розглядали важливі аспекти терапії внутрішніх хвороб, такі як етіологія, патогенез і клінічні прояви хвороб внутрішніх органів, їх діагностика, лікування та профілактика.

З доповіддю на тему «Вторинна профілактика у кардіологічних пацієнтів в роботі сімейного лікаря» виступив завідувач кафедрою внутрішньої медицинимедичного факультету №2 Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, член правління Української асоціації фахівців з серцевої недостатності, співголова Вінницької міської асоціації кардіологів, член Європейського товариства кардіологів, доктор медичних наук, професор Жебель Вадим Миколайович.

ТМ ФарсіФарм також брала участь у заході. Продакт-менеджер ТМ ФарсіФарм Долока В. І. та медичний представник по місту Вінниця та Вінницькій області Ревякіна Є. В. демонстрували гостям конференції стенди препаратів Лопракс, Лораксон, Зоксіцеф і Лоракорт, а також надавали інформацію про інші рецептурні і фітопрепарати ТМ ФарсіФарм. Фахівці також мали можливість з перших вуст отримати додаткову інформацію та задати питання щодо можливостей та способів застосування препаратів ТМ ФарсіФарм в конкретній галузі медицини.

Фахівці відзначили високий рівень конференції, яка дозволила на практиці обговорити клінічну реалізацію сучасних знань з лікування терапевтичної патології. За словами гостей конференції, такі заходи забезпечують безпосереднє активне спілкування та дискусії з провідними фахівцями в різних областях терапії, дозволяючи їм ділитися своїм особистим досвідом з молодими лікарями-початківцями, а також служать джерелом нових ідей і науково-дослідних ініціатив.

Сальвігол – чудо природи для жіночого здоров’я

…За властивості зцілення, колись,

Шавлію травою священною нарекли,

І з часів Лікування Гіппократа,

Трави, корисніше шавлії, не знайшли…

(Зінаїда Трубіцина)

Шавлія лікарська (Savlia officinalis) має найдовшу історію застосування в якості лікарської рослини.

«Священною травою» називали шавлію Гіппократ, Діоскорид та інші давньогрецькі медики, вважаючи її особливо корисною при жіночому безплідді.

Як про лікарську рослину писали про шавлію давньоримський медик Гален і Пліній Старший. Водний настій листя шавлії відомий як «грецький чай». А німецькестаровинне прислів’я звучить так: «Хто довго жити бажає, нехай їсть шавлію в травні».

Сама назва salvia походить від латинського слова «salvare» – лікувати, зберегти. У Середземномор’ї з найдавніших часів шавлія використовувалася єгиптянами, греками, римлянами в якості лікарської і пряної рослини. Єгиптяни давали шавлію безплідним жінкам, що як показали дослідження, не позбавлене сенсу – шавлія проявляє помітну естрогенну дію і сприяє настанню овуляції. Досить цікавий факт: в стародавньому Єгипті жерці, для того щоб в сім’ях підвищити народжуваність, молодим жінкам спеціально роздавали шавлію, причому вчили їх готувати чай з цієї рослини, який необхідно було пити кожен день до того моменту, поки не настане вагітність. А от коли приходив час віднімати дитину від грудей, препарати, що містять шавлію, були якраз до речі.

Описано також використання шавлії для лікування менструальних розладів.

Сучасне визнання у світі.

Настільки широке застосування шавлії в народній медицині не могло залишитися не поміченим лікарями і фармацевтами з усього світу, тому препарати на основі шавлії входять в фармакопеї багатьох країн і широко використовуються в науковій медицині.

Щоб оцінити переносимість та ефективність препаратів шавлії у жінок з приливами в клімактеричному періоді, було проведено багатоцентрове відкрите клінічне випробування (Bommer S., Klein Р., Suter A., 2009), в якому препарати шавлії лікарської продемонстрували клінічну значимість в лікуванні приливів та інших симптомів, пов’язаних з менопаузою.

Дослідження показали, що біологічно активні речовини шавлії не виявляють негативних побічних ефектів у людини. Тоді вчені і задумалися про те, чи можуть фітоестрогени стати альтернативою гормональним препаратам при клімаксі? Випробування показали позитивні результати – це було стимулом розробити засоби при клімаксі на основі фітоестрогенів шавлії.

Шавлія лікарська позитивно діє на організм жінок: під час менопаузи допомагає позбутися від приливів жару, пітливості, депресивних станів; нормалізує менструальний цикл (зменшуються або зникають явища передменструального синдрому). Під час клімаксу організм жінки припиняє виробляти деякі гормони, і їх відсутність компенсує рослинний естроген, що міститься в цій чудовій рослині. Це пов’язано з тим, що діючі речовини екстракту шавлії нормалізують рівень власних естрогенів і прогестерону в організмі жінки. Тому шавлія ефективна при формах безпліддя, які викликані порушенням гормонального балансу жінки. Фітоестрогенні речовини шавлії лікарської роблять жінку жінкою: завдяки їм фігура набуває виразної форми, сприятливо діють на нервову систему, прискорюється оновлення кліток організму, продовжують молодість шкіри, сприяють збереженню блиску, кольору і природної пишноти волосся, гальмують небажаний ріст волосся.

Шавлія використовується як природний засіб при галактореї, а також для припинення лактації у жінок, які бажають або змушені припинити годування груддю.

САЛЬВІГОЛ

Препарати шавлії на ринку України представлені різними лікарськими формами – травою, настоянками, розчинами, ефірним маслом і льодяниками для розсмоктування і донедавна були абсолютно відсутні лікарські форми шавлії для внутрішнього застосування.

ТМ ФарсіФарм пропонує унікальне натуральний рослинний засіб на основі цієї цілющої рослини – САЛЬВІГОЛ.

САЛЬВІГОЛ – натуральний високоякісний засіб на основі рослинної сировини – шавлії лікарської, – яка має широкий спектр дії. Дія Сальвігола зумовлена ​​лікарськими властивостями екстракту шавлії. Випускається у формі таблеток, найбільш зручній для застосування лікарській формоі.

Даний засіб при клімаксі, порушеннях менструального циклу, безплідді – знахідка для жінок, які бояться приймати гормональні препарати. Сальвігол – також прекрасна альтернатива при наявності протипоказань до замісної гормональної терапії.

Рекомендації та спосіб застосування Сальвігола:

  • для припинення лактації у жінок – доза встановлюється індивідуально, але зазвичай становить 2 таблетки 6-8 разів на день (1,2-1,6 г екстракту шавлії) протягом 3-5 днів, але тривалість прийому може бути збільшена до 7-10 днів;
  • комплексне лікування форм безпліддя, викликаних порушенням гормонального балансу жінки – доза встановлюється індивідуально;
  • для профілактики та корекції станів в преклімактеричному і клімактеричному періодах (приливи жару, пітливість, депресивні стани, дратівливість) – по 1 таблетці 2 рази на день; тривалість прийому встановлюється індивідуально, але повинна бути не менше 3 місяців;
  • для підтримки жіночого здоров’я – по 1 таблетці на день протягом 4 місяців.

Сальвігол для підтримки жіночого здоров’я на основі екстракту шавлії, таким чином, є натуральним, природним засобом для багатьох жінок.

Дослідження впливу біологічно активних речовин шавлії на організм жінки ще тривають, і напевно нас чекає ще чимало відкриттів про цю корисну рослину!

Бібліографія:

  1. By Gayle Engels «HerbalGram» для Журналу Американськоїботанічноїради.
  2. European pharmacopoeia. 5th ed. suppl. 5.2. Strasbourg, European Pharmacopoeia Commission, 2005.
  3. Northern Ontario plant database (http://www.northernontarioflora.ca/).
  4. Herb CD4: Herbal remedies. CD-ROM. Stuttgart, Medpharm Scientific Publishers, 2001.
  5. Makaschvili A. Lexicon botanicum. Nomina plantarum. Tbilisi, Metsiniereba, 1991.
  6. Farnsworth NR, ed. NAPRALERT database. Chicago, University of Illinois at Chicago, IL (an online database available directly through the University of Illinois at Chicago or through the Scientific and Technical Network [STN] of Chemical Abstracts Services), 30 June 2005 (http: //www.napralert. org).
  7. Wren RC. Potter’s new Encyclopaedia of botanical drugs and preparations.Essex, CW Daniel, 1975.
  8. WHO Library Cataloguing-in-Publication Data.Монографії ВООЗ про лікарські рослини, широко використовуванів Нових незалежних державах (ННД). 1. Plants, Medicinal. 2. Medicine, Traditional. 3. Angiosperms. 4. Commonwealth of Independent States. I. World Health Organization. ISBN 978 92 4 459 772 9 (NLM classification: QV 766)

«Переселенці – киянам! З щирою вдячністю»

Воістину немає в житті нічого кращого,

ніж допомога друга і взаємна радість.

Іоанн Дамаскін

В суботу на Трухановому острові відбувся народний суботник під девізом «Переселенці – киянам! З щирою вдячністю». В цей день на Труханів острів прийшло більше тисячі людей. Під час заходу було зібрано понад 20 м³ сміття, нового вигляду набули лавочки і опори. Жителі Донбасу і Криму, які зараз вимушено перебувають у Києві, продемонстрували, що незважаючи на всі труднощі, вони залишаються українцями, і організували цю акцію у відповідь на ту допомогу, яку їм надали кияни в непростий для країни час.

Співробітники компанії «Медвестнаб» дуже раді, що внесли і свою лепту у надання допомоги переселенцям. Ми й далі продовжуємо збір гуманітарної допомоги біженцям – у нас в офісі відведено спеціальне місце, куди ми постійно приносимо з дому речі для переселенців. Ми знаємо, що серед біженців дуже багато дітей, тому намагаємося приділити цьому питанню більше уваги. Це стосується не тільки харчування та речей для догляду, але і всього того, що так люблять дітки. Що може більше порадувати дитину, ніж солодощі або нова іграшка? Після перенесеного стресу дуже важливо давати дітям приводи для радості.

В кінці кожного тижня ми передаємо зібрані речі на склад Координаційного центру допомоги вимушеним переселенцям, який знаходиться за адресою: сел. Троєщина, вул. Леніна, 2. Волонтери цього центру доставляють гуманітарну допомогу в табори для біженців.

Кияни, приєднуйтесь! Адже ми всі українці і ми сильні, коли ми разом. Допомагаючи один одному, ми впораємося з будь-якою бідою, і нікому нас не зломити!

Наш край (Частина 1)

Той, хто не любить свою країну,

нічого любити не може.

(Д. Байрон)

Як ви знаєте, в нашій компанії працюють люди з усіх куточків України. Об’єднує нас не тільки спільна праця, а й любов до нашої дивовижної батьківщині. Тому що в якому б місті України ти не жив, завжди буде чим пишатися і про що розповісти з захопленням. Ми вирішили дати нашим співробітникам можливість поділитися частинкою своєї батьківщини і розповісти, за що вони люблять свій край.

На південному заході України знаходиться прекрасне місто Івано-Франківськ, звідки родом наш співробітник Любомир Павлюк. Любомир розповідає, що Івано-Франківськ – відносно молоде місто, але це не заважає йому бути одним з важливих економічних, культурних та архітектурних центрів Західної України. Місто утворилося на місці двох сіл: Заболоття (1437 г.) і Княгинин (1449). Дата заснування міста точно не визначена, проте відомо, що в 1662 році Станіслав (так раніше називався Івано-Франківськ) отримав магдебурзьке право. Ця дата і вважається офіційною датою заснування міста.

У далекому 1654 краківський воєвода і великий коронний гетьман Станіслав Ревера Потоцький викупив землі, де лежить нинішнє місто, у заможної родини Жечковських з метою спорудження тут фортеці для захисту від набігів кримських татар та як свій опорний пункт на галицькій землі. Місто-фортеця Станіслав був споруджений за короткий термін (5 місяців) за проектом Франціско Корассіні з Авіньйона у формі шестикутника з додатковими бастеями, редутами і фортом, що оточували власне замок Потоцьких. Проектування і спорудження міста велось за стандартами і нормами французької будівельної школи. Графічно-метрологічний аналіз міської структури сьогодні дає можливість вказати на її унікальність в Східній Європі. За оригінальність архітектури місто інколи називають «малим Львовом».

У 1962 році місто відзначило своє 300-річчя: його перейменували – відтоді воно носить ім’я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут побував, мав добрих друзів, писав і читав свої твори.

Сьогодні Івано-Франківськ є містом зі значним промислово-економічним та науковим потенціалом, широкими можливостями для розвитку як внутрішніх міжрегіональних, так і зовнішніх міждержавних зв’язків. Івано-Франківськ став одним з чотирьох українських міст, удостоєних високих нагород – Європейського диплома та Почесного Прапора Ради Європи.

Боркунова Ольга з гордістю повідала нам про свою рідну Полтавщину. Полтавщина подарувала світові таких великих людей, як Микола Гоголь, Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Симон Петлюра, Панас Мирний, Марія Башкирцева, тут жив і працював Володимир Вернадський. Природа тут неймовірно красива, є і зелені ліси, і безкраї степи, і швидкі ріки (їх в Полтавській області аж 62!).

Великі Сорочинці – село в Миргородському районі Полтавської області. Визначною пам’яткою села є Спасо-Преображенська церква – яскравий зразок церковної архітектури України XVIII ст., інтер’єр якого прикрашений унікальним семиярусним різьбленим іконостасом (17×20 м) з більш ніж сотнею ікон. Саме в цій церкві в 1809 р. хрестили Н. В. Гоголя. Щорічно в серпні в селі проходить найвідоміший Національний Сорочинський ярмарок, який в XIX столітті був одніим з багатьох ярмарків в Україні і отримавпопулярність після виходу повісті Миколи Васильовича Гоголя «Сорочинський ярмарок» (він був уродженцем цього села).

Диканька – адміністративний центр Диканського району. Відомий завдяки хрестоматійній книзі Н.В. Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». До наших часів збереглися залишки печерного скиту, який існував в лісовій гущавині на схід від Диканьки до 1602 року. Це було майже ціле підземне містечко з 8 печер, з’єднаних розгалуженими ходами, і системи підтримки життєдіяльності ченців. Серед відомих пам’яток Диканьки – Тріумфальна арка XIХ століття і Миколаївська церква XVIII століття.

Прекрасне і саме місто Полтава. Його історія почалася дуже давно – за свідченням археологів, люди на території сучасної Полтави почали селиться більше 1500 років тому! Тому Полтава багата безліччю історичних пам’яток. У краєзнавчому музеї Полтави зібрано безліч предметів історії, археології, природознавства, етнографії і культури. Один з найкрасивіших символів міста – Ротонда дружби народів або Біла альтанка – колонада в Полтаві.

А ось наша співробітниця з Вінниці Ревякіна Катерина разом зі своїм чоловіком Вадимом зняла красивий фільм про своє рідне місто (Ви можете побачити його, перейшовши за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=oBEVmNfjAXY&feature=youtu.be). Подивившись фільм, ну просто неможливо не полюбити це місто, з його складною і героїчною історією та неповторним шармом і красою.

Вінниця – перлина Поділля. Це прекрасне місто, що розкинулося на берегах річки Південний Буг. Це місто зі своєю самобутньою древньою історією, красиве, привітне і гостинне. Перша документальна згадка про Вінницю відноситься до 1396. Назва міста походить від старословянского слова «вена», що означає «дар». Ці землі литовський князь Ольгерд подарував своєму племіннику Федору Коріатовичу. Тоді ж і почалося будівництво міста як прикордонної фортеці між Литовським князівством і Золотою Ордою. У складних умовах прикордоння Вінниця все ж росла і розвивалася. За часів визвольної війни 1648-1651 років місто стало опорним пунктом українського козацтва. Вінницьким полковником був легендарний Іван Богун. Польські війська кілька разів намагалися захопити Вінницю, але козаки захищали рідну землю самовіддано і героїчно.

З кінця XVII століття Вінниця, котра дісталася Польщі, почала стрімко разростаться. Було побудовано перша велика кам’яна споруда – Єзуїтський монастир, який зберігся і до наших днів.

Наприкінці XIX ст. кількість жителів у Вінниці була вже 40 тис. осіб, вона стає центром Подільської губернії і поступово перетворюється в гарне місто. Основна заслуга в цьому головного архітектора – Григорія Артинова, який створив неповторний стиль Вінниці. Будівлі, побудовані ним, існують дотепер і є візитною карткою міста.

За часів Великої вітчизняної війни Вінниця сильно постраждала. Німецькі загарбники встановили тут особливий режим,через те що тут знаходилась ставка Гітлера «Вервольф». Зараз про неї нагадують лише брили каменю, що залишилися після вибуху в 1944 році. Про «Вервольф» ходить безліч історій, але повністю його таємниці так і не розкриті.

Після війни Вінниця відбудувалася, активно росла і розвивалася. Зараз в ній проживає близько 350 тис. жителів.

На подільській землі останні 20 років свого життя провів видатний учений,лікар, основоположник польової хірургії Микола Іванович Пирогов. Садиба, в якій він жив і працював, тепер є музеєм. Його ім’я носить Вінницький національний медичний університет та Обласна клінічна лікарня.

Вінниці є чим пишатися. І в минулому, і зараз. Вона безперервно змінюється, але береже свої культурні цінності і пам’ятає історію, постійно розвивається і стає прекрасніше. І що б не готувало майбутнє, Вінниця залишається вірною собі, тому що вміє зберігати індивідуальність, радіти життю і дивитися в майбутнє з оптимізмом.

Фільм вийшов дуже професійний, інформативний і яскравий. Але найголовніше – у кожному слові, сказаному Катериною, відчувається невичерпна любов і гордість за свою рідну землю.

Наша країна така різна, але разом з тим вона єдина: нас об’єднує дух, а ще властиві кожному українцеві хоробрість, самовідданість, працьовитість і віра в свій народ.

Далі буде …

Salsa on the beach – 2014

В далекому 2007 році… там, де морська вода зустрічається з золотистими розсипами оксамитового піску, де вітер своїм подихом наповнює розпечене повітря відчуттям свободи – на березі пляжу «Золотий берег» в Одесі пройшов перший в Україні фестиваль кубинської культури і соціальних танців «Salsa on the beach». Організатор фестивалю Гран Маестро Рейнальдо Енріке Лейва Пауелл – кубинець за правом народження і духу – став одним з перших, хто познайомив Україну з куфбинським етносом.

Зараз майже кожен знає, що таке сальса. «Salsa» – найбільш запам’ятовуване слово, яке і стало надалі символом латиноамериканської танцювальної музики і танцю. У 1928 році кубинець Ігнасіо Пінейро вимовив слова «Ечальйе сальсіта», зробивши їх назвою своєї нової пісні. З часом ця фраза трансформувалася просто в «сальсу», а однойменний танець став популярний. З 1970-х сальса крокувала по світу вже як повністю сформований соціальний танець, підкоряючи своєю щирістю, запалюючи серця і даруючи усмішки.

А в 1980-х роках на півночі Бразилії виник музичний стиль і танець Ламбада. Зараз він більш відомий як ламба-зук або бразильський зук. Що ж являє собою Зук (Zouk)? Йдеться про парний танець, який виповнюється на три рахунки (toom-cheek-cheek). Численні повороти, красиві рухи рук, зближення і віддалення партнерів один від одного – все це з’єднується в дивовижну композицію, в яку вплітаються то плавні переходи, то стрімкі переміщення. В результаті танець стає схожим одночасно на пристрасне полум’я вогню і нескінченний водний потік – дві речі, на які можна дивитися нескінченно…

Ось так і крокують по планеті Бразильський Зук і Кубино-Латиноамериканська Сальса. А з середини 1990-х – початку 2000-х і по Україні, підкоряючи все більше і більше серця наших співвітчизників.

За більш ніж 20 років незалежності відносини між Україною і Латинською Америкою стали ще ближче. Нинішній рік також не став винятком.

З 25 по 27 липня 2014 року пройшов восьмий фестиваль «Salsa on the beach» під керівництвом Рейнальдо Пауеля. Цього року на березі Чорного моря пройшли семінари всенародновизнанних викладачів Куби. Запальні ритми сальси, зука, кізомби, бачати, регеттона, сона звучали там. Безліч людей з усієї України зустрілися на березі лазурного моря, об’єднані однією любов’ю – до танцю і настільки схожих за духом культур, що навіть не віриться, що наші країни такі географічно далекі.

Завершенням щорічної зустрічі стала феєрична шоу-програма від шкіл-учасників фестивалю, яка стала своєрідним подарунком для міжнародних викладачів, адже деякі з них відвідали Україну вперше.

В шоу програмі взяла участь київська школа KievZouk (керівники школи Ключник Олексій та Ксенія Бідна), в якій займається наша співробітниця з Києва Палій Ірина. Колектив виступив з номером, що поєднує в собі українські народні мотиви, стилістику бразильського зука і кубинську душевність. Виступ команди став новаційним в своєму роді. Три культури сплелися в одну, і це було дійсно захоплююче видовище.

Ірина розповідає:

– Ми постаралися відобразити сподівання і надії наших предків, знайомі кожному. Наш танець передає душевність, трепет, дівочі таємниці, романтику, містику відносин. Номер називається «Івана Купала», тому він став своєрідною презентацією нашої української етнічної культури. В ньому ми зобразили елементи, притаманні цьому святу. Вони відображають протилежність, і в той же час, єдність жіночого і чоловічого начал. Але найголовніше – під час постановки танцю, підбору костюмів, все більше і більше переймаючись традиціями, ми зрозуміли, що для нас немає нічого рідніше, ніж наша культура. Дуже важливо це пам’ятати. Кажуть, будь-яке дерево росте краще, якщо коріння його сильні. А знайомлячись з іншими культурами, ти ще більше усвідомлюєш це і, можна сказати, знаходиш себе.

Нариси учасника сплаву по Дністру (Частина 3)

…Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову,

І мову її солов’їну…

В. Сосюра

 

День 2.

13.07.2014 р.

А сьогодні в третій частині моєї розповіді я розповім, як проходив другий день нашої подорожі.

Ранок наступного дня кожен зустрічав по-своєму. Хтось прокинувся рано, хтось – не дуже. Прокинувшись, я вирішила оглянути місцеві краєвиди. Величність схилів і пагорбів просто заворожувала.

  

Підкріпившись, поповнивши запаси води, і завантаживши на катамарани все наше спорядження, ми вже о 10:00 рушили далі ….

 

На другий день нашого сплаву ми всі так увійшли в азарт, що почалися невеликі перегони на катамаранах. І як би не хотів борт №1 вийти вперед, вже скоро його склад спостерігав зникаючий попереду наш борт №2, а потім і зовсім втратив із виду.

 

В цей день всі прогнози синоптиків з точністю до навпаки не справдилися, весь день погода була просто відмінна!

 

Нам пощастило таки ще раз – через деякий час вода стала високою, течія стрімкою, а вітер попутним, тому гребти майже було не потрібно.

 

На фото Павлюк Любомир і Пигарев Антон.

Після нетривалого сплаву по річці довжиною в 18 км ми прибули в кінцевий пункт нашого маршруту – в с. Устечко (Тернопільська область) в 13:30. На цьому наш сплав закінчився, але не наша подорож.

 

На той день у нас ще було заплановано ще декілька екскурсій, інтенсивність яких залежала від нашої моторності.

Ми попрямували в одне з наймальовничіших місць Західної України – на Джуринський водоспад, який знаходиться поблизу села Нирків. Нирків – це місце паломництва для десятків тисяч людей. А подивитися тут є на що!

По дорозі до водоспаду нам відкрився непередаваний словами пейзаж руїн Червоноградського замку. Навіть фотографії не передадуть тієї атмосфери, яку ми відчули!

 

Руїни зниклого міста Червоноград.

Після нетривалого спуску ми побачили всю цю красу Джуринського водоспаду – найбільшого рівнинного водоспаду нашої країни, висота якого 16 метрів.

 

Джуринський водоспад.

Покупавшись в Джуринському «джакузі» і освіжившись, ми здійснили пішохідну прогулянку вздовж Джурина – і побачили ще більш приголомшливі красоти старого міста Червоноград – Червоноградський замок XVII століття, а також католицький костел XVIII століття. Дві круглі готичні зубчасті вежі на дні гігантського кратера – все, що залишилося від колись величного старовинного замку, історія якого починається з IX в.

 

Наша команда на тлі зруйнованих веж замку.

Червоноградський замок заслужено носить звання «самий таємничий замок України». Таємничості цьомумісцю надає хоча б той факт, що Червоноград – зникле місто і ви не знайдете його на карті. Ходять легенди, що в одній з веж є збережений до наших днів потайний хід, через який можна потрапити до тунелів, що ведутьдо княжих скарбниць, які, до речі кажучи, числяться в списку не знайдених скарбів нашої України. Під час ворожого нападу річка Джурин повністю перекривалася дамбою, і замок опинявся ніби на острові.

Поруч з вежами Червоноградського замку знаходяться руїни костелу Вознесіння Діви Марії. Спорудження вражає …

 

Руїни католицького костелу XVIII століття.

Ближче до нашого від’їзду, прикупивши сувеніри у місцевих крамницях, ми сіли в автобус і вирушили в Івано-Франківськ. Наша подорож тривала…

Регіональним менеджером Лапунькою Олегом було запропоновано здійснити пішу екскурсію по «файномумісту» Івано-Франківськ. Він же і зголосився стати нашим гідом-екскурсоводом.

 

На фото регіональні менеджери Лапунька Олег і Пігарьов Антон.

Івано-Франківськ вражає своєю самобутністю. Центр міста дуже компактний, нам не довелося їздити на громадському транспорті, можна було просто гуляти. Вулички тут затишні і тихі, немає широких проспектів з великою кількістю галасливого транспорту. З 2002 року в Івано-Франківську проводиться щорічний конкурс ковальської майстерності. Конкурсанти з різних куточків України прикрашають вулиці міста своїми роботами.

 

Вишняк Павло поруч з ковальським твором під назвою «Дерево щастя», … на якому, до речі, кожен може знайти свій щасливий символ …

В Івано-Франківську є як мінімум два цікавих фонтани. Один з них представлений у вигляді величезної чаші, з якої падають потоки води. Можна було постояти під чашею фонтану прямо за цими потоками.

 

Фонтан на Вічевому майдані.

Повечерявши в літньому кафе на площі Ринок, ми відправились на залізничний вокзал, звідки ми повинні були роз’їхатися по домівках – в різні регіони нашої країни. Самим останнім випробуванням для нас в той день стало – це вгадати місце зупинки нашого вагона потягу «Софія-Київ», щоб за 5 хвилин стоянки встигнути закинути себе і всі одиниці нашого багажу в вагон.

Розташувавшись в вагоні, ми відчули легку втому, але з усвідомленням того, що ця втома була приємнадля нас. Я ще раз переконалася наскільки красива наша Україна, скільки ще невідомого і казкового ми не бачили. Але літо ще попереду… і хто знає, скільки всього дивного ми зможемо ще побачити в наших подорожах.

До нових зустрічей!

ФарсіФарм – срібний призер Чемпіонату Києва з пляжного футболу 2014!

30 червня на піску Гідропарк Арени футбольна команда ФарсіФарм зустрічалася з командою Гріффін. На жаль, в цій грі наш противник виявився сильнішим за нас. Команда Гріффін взагалі славиться своєю згуртованістю і напором, до того ж у її складі є дуже сильні гравці – 3 кращих бомбардира (за підсумками всього Чемпіонату) грають за Гріффін. Не на руку нам зіграло і те, що матч проходив у будній день – позначилася втома після робочого дня. Ця битва закінчилася з рахунком 2: 6 на користь Гріффіна і забрала у нас можливість підтвердити чемпіонський титул. Але попереду на нас чекала битва за срібло!

2 серпня відбувся матч за 2-е місце в Чемпіонаті Києва з пляжного футболу. Нам випала гра з командою Артур Мьюзік – Чемпіонами України 2013.

З самого початку гри в повітрі повисла напруга, обстановка була дуже бурхливою. Обидві команди були б не проти приміряти срібні медалі, тому запеклонаступали. Рахунок відкрив гравець команди Артур Мьюзік, відправивши м’яч у наші ворота вже на третій хвилині. Але, як не дивно, перший період більше не приніс командам голів і закінчився з рахунком 0 : 1 на користь наших суперників.

Обговоривши подальшу тактику на перерві, наші хлопці знову кинулися в бій. Їм у що б то не стало потрібно було перемогти в цій сутичці. Після програшу в середу, перемога – єдине, що могло виправдати їх в очах відданих уболівальників. І у них вийшло! Максим Войток, Олександр Тринос і Віктор Бакуменко у другому періоді змогли прорвати оборону противника і відправили кожен по м’ячу у ворота Артур Мьюзік. А автогол у свої ж ворота від суперників завершив вельми приємну картину на табло після другого тайму – 4: 1 на користь ФарсіФарм!

У третьому періоді наш Дмитро Джафаров поставив красиву крапку в грі з командою Артур Мьюзік, забивши п’ятий гол у ворота супротивника.

ФарсіФарм : Артур Мьюзік – 5: 1

Ура! Срібні медалі наші!

Але розслаблятися поки рано. Попереду у нас Чемпіонат України з пляжного футболу, який відбудеться 20-24 серпня. Ось там ми пограємо! Слідкуйте за нашими новинами. ☺

×