Лопракс - порошок

порошок для приготування 50 мл чи 100 мл суспензії для перорального застосування у флаконах №1

інструкція Нормативна документація

Склад

5 мл суспензії містять 100 мг безводного цефіксиму.

icon

Лікарська форма

Порошок для приготування суспензії для перорального застосування.

icon

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини III покоління. Код АТС J01D А23.

icon

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Цефіксим – антибіотик групи цефалоспоринів ІІІ покоління для внутрішнього застосування. В умовах in vitro проявляє значну бактерицидну активність відносно широкого спектра грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Клінічно ефективний при лікуванні інфекцій, спричинених найчастішими патогенними мікроорганізмами, включаючи Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, E.coli, Proteus Mirabilis, Klebsiella species, Haemophilus influenzae (бета-лактамазопозитивні та -негативні), Moraxella (Branhamella) catarrhalis (бета-лактамазопозитивні та -негативні) та Enterobacter species. Має високий ступінь стабільності у присутності бета-лактамаз.

Більшість штамів ентерококів (Streptococcus faecalis, Streptococci групи D) та Staphylococci (зокрема коагулазопозитивні, коагулазонегативні та метициліностійкі штами) стійкі до цефіксиму. Крім того, більшість штамів Pseudomonas, Bacteroides fragilis, Listeria monocytogenes та Clostridia, стійкі до цефіксиму.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Абсолютна біодоступність після перорального застосування цефіксиму становить 22-54 %. Оскільки наявність їжі значно не впливає на всмоктування, цефіксим можна призначати незалежно від вживання їжі. Максимальний рівень у сироватці крові після прийому рекомендованих доз для дорослих або дітей становить від 1,5 до 3 мкг/мл. При повторному дозуванні відбувається незначне накопичення цефіксиму або практично не відбувається його накопичення. Фармакокінетика цефіксиму порівнювалася у здорових пацієнтів літнього віку (віком > 64 років) і молодих добровольців (віком 11-35 років) після призначення 400 мг цефіксиму один раз на добу протягом 5 днів. Середні Cmax та значення AUC були трохи вище у пацієнтів літнього віку. Пацієнтам літнього віку можна призначати препарат у таких же дозах, що і дорослим.

Розподіл. Цефіксим майже повністю зв’язується з фракцією альбуміну, середня вільна фракція становить приблизно 30 %.

Метаболізм. Метаболіти цефіксиму не були ізольовані із сироватки крові або сечі людини.

Виведення. Цефіксим виводиться в основному, у незміненому вигляді із сечею. Переважаючим механізмом є клубочкова фільтрація.

icon

Показання

  • гострий та хронічний бронхіти;
  • бактеріальне загострення бронхіту;
  • запалення середнього вуха;
  • фарингіти та тонзиліти бактеріальної етіології;
  • бактеріальні інфекції сечовидільних шляхів.
  • icon

    Побічна дія

    Реакції з боку травного тракту (спазми кишечнику, помірна діарея, нудота, блювання); головний біль; кандидози слизової оболонки рота; вагінальні кандидози (вагінальний свербіж або виділення); гіпопротромбінемія (кровотечі і синці без видимих причин); псевдомембранозний коліт (спазми і болі в шлунку і кишечнику, сильний кривавий пронос, пропасниця); алергійні реакції, зокрема анафілаксія, мультиформна еритема або синдром Стівенса-Джонсона; втрата слуху; гемолітична анемія; незвична стомлюваність або слабкість; жовтизна очних білків або шкіри; порушення функції нирок; сироваткова хвороба; тромбофлебіт.

    Увага!

    Інформація в цьому розділі призначена виключно для працівників медичної та фармацевтичної галузей і може бути використана тільки у   професійній діяльності.

    Ви медичний та/або фармацевтичний працівник?

    (обираючи відповідь, Ви несете відповідальність за достовірність наданої інформації)

    ×