Лоразидим

порошок для приготування розчину для ін’єкцій у флаконах №1

інструкція Нормативна документація

Склад

1 флакон містить цефтазидим для ін’єкцій у перерахунку на цефтазидим 1000 мг.

icon

Лікарська форма

Порошок для розчину для ін’єкцій.

icon

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини III покоління. Код АТС J01D D02.

icon

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Цефтазидим – це бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, механізм дії якого пов’язаний з порушенням синтезу стінок бактеріальної клітини.

Чутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби: Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae.

Грамнегативні аероби: Citrobacter koseri, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Proteus spp., Providencia spp.

Штами з можливою набутою резистентністю

Грамнегативні аероби: Acinetobacter baumannii, Burkholderia cepacia, Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella spp., Pseudomonas aeruginosa, Serratia spp., Morganella morganii.

Грампозитивні аероби: Staphylococcus aureus, Staphylococcus pneumoniae.

Грампозитивні анаероби: Clostridium perfringens, Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.,

Грамнегативні анаероби: Fusobacterium spp.

Нечутливі мікроорганізми

Грампозитивні аероби: Enterococcus spp., включаючи E. faecalis та E. faecium, Listeria spp..

Грампозитивні анаероби: Clostridium difficile.

Грамнегативні анаероби: Bacteroides spp., включаючи B. fragilis.

Інші: Chlamydia spp., Mycoplasma spp., Legionella spp.
Фармакокінетика.
У пацієнтів після внутрішньом’язової ін’єкції 500 мг та 1 г швидко досягаються середні пікові концентрації 18 і 37 мг/л відповідно. Через 5 хвилин після внутрішньовенного болюсного введення 500 мг, 1 г або 2 г у сироватці крові досягаються концентрації у середньому

46, 87 або 170 мг/л відповідно. Терапевтично ефективні концентрації залишаються у сироватці крові навіть через 8 – 12 годин після внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення. Зв’язування з білками плазми крові становить приблизно 10 %. Концентрація цефтазидиму, що перевищує МІК для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у таких тканинах і середовищах як кістки, серце, жовч, мокротиння, внутрішньоочна, синовіальна, плевральна та перитонеальна рідини. Цефтазидим швидко проникає крізь плаценту та у грудне молоко. Препарат погано проникає крізь неушкоджений гематоенцефалічний бар’єр, при відсутності запалення концентрація препарату у ЦНС невелика. Однак при запаленні мозкових оболонок концентрація цефтазидиму у ЦНС становить 4 – 20 мг/л і вище, що відповідає рівню його терапевтичної концентрації.

Цефтазидим не метаболізується в організмі. Після парентерального введення досягається висока та стійка концентрація цефтазидиму у сироватці крові. Період напіввиведення становить приблизно 2 години. Препарат виводиться у незмінному стані, в активній формі із сечею шляхом гломерулярної фільтрації; приблизно 80 – 90 % дози виводиться із сечею протягом 24 годин. У пацієнтів із порушенням функції нирок елімінація цефтазидиму знижується, тому дозу слід зменшувати. Менше 1 % препарату виводиться з жовчю, що значно обмежує кількість препарату, яка потрапляє у кишечник.

icon

Показання

Лікування наведених нижче інфекцій у дорослих та дітей, включаючи новонароджених:

– внутрішньолікарняна пневмонія;
– інфекції дихальних шляхів у хворих на муковісцидоз;
– бактеріальний менінгіт;
– хронічний середній отит;
– злоякісний зовнішній отит;
– ускладнені інфекції сечовивідних шляхів;
– ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин;
– ускладнені інфекції черевної порожнини;
– інфекції кісток і суглобів;
– перитоніт, пов’язаний з проведенням діалізу у хворих, які знаходяться на безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі.
Лікування бактеріємії, що виникає у пацієнтів у результаті будь-якої з наведених вище інфекцій.
Цефтазидим можна застосовувати для лікування хворих із нейтропенією та гарячкою, що виникає у результаті бактеріальної інфекції.
Цефтазидим можна застосовувати для профілактики інфекційних ускладнень при операціях на передміхуровій залозі (трансуретральна резекція).

icon

Побічна дія

Місцеві: флебіт або тромбофлебіт при внутрішньовенному введенні; біль та/або запалення після внутрішньом’язової ін’єкції. Гіперчутливість: плямисто-папульозний висип або кропив’янка, пропасниця, свербіж, дуже рідко – ангіоневротичний набряк та анафілаксія (в тому числі бронхоспазм та/або гіпотензія). Можливі випадки поліморфної еритеми, синдрому Стівенса-Джонсона та токсичого епідермального некролізу. Шлунково-кишкові: діарея, нудота, блювання, біль у животі, запори, дуже рідко – кандидозний стоматит, псевдомембранозний коліт. Сечостатеві: вагінальний кандидоз, вагініт, ниркова недостатність. Печінка, жовчні шляхи та підшлункова залоза: дуже рідко – жовтяниця. Центральна нервова система: головний біль, запаморочення, зниження слуху, парестезії та порушення смаку. Повідомлялося про випадки неврологічних ускладнень, таких як тремор, міоклонія, судоми, енцефалопатія та кома у хворих з нирковою недостатністю, для яких доза цефтазидиму не була відповідно зменшена. Зміни лабораторних показників (минущі): еозинофілія, дуже рідко – гемолітична анемія, тромбоцитоз і підвищення рівня одного або декількох печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, ЛДГ, ГГТ, лужна фосфатаза), транзиторне підвищення рівня сечовини крові, азоту сечовини крові та/або креатиніну в сироватці. Дуже рідко повідомлялося про лейкопенію, нейтропенію, агранулоцитоз, тромбоцитопенію та лімфоцитоз. Приблизно у 5% пацієнтів спостерігається позитивна реакція Кумбса, що може впливати на визначення групи крові.

Увага!

Інформація в цьому розділі призначена виключно для працівників медичної та фармацевтичної галузей і може бути використана тільки у   професійній діяльності.

Ви медичний та/або фармацевтичний працівник?

(обираючи відповідь, Ви несете відповідальність за достовірність наданої інформації)

×